На спомин учителяЗавуч школи Софія Володимирівна Лефонт, з якою мені пощастило поруч працювати понад 40 років, була неперевершеним лідером школи. Вона відвідала не одну сотню уроків особисто в мене як учителя-предметника. І це не був контроль моєї праці, а чітко спланована послідовна методична допомога, за яку можна було лише дякувати. Її аналіз уроків був завжди настільки об'єктивним, справедливим і вмотивованим, що кожен раз спонукав до самовдосконалення.
Вона була для вчителів педагогічною енциклопедією. Її мова і дії були завжди виважені й обґрунтовані. А який хист і відповідальність демонструвала Софія Володимирівна при складанні розкладу уроків! Тут було враховано практично все: складність предмету і програми, рівень підготовленості учнівського колективу, черговість фізичних і розумових навантажень учнів, місце проживання вчителя, його сімейний стан, побутові умови й інше.
Особистий приклад дисциплінованості, людяності, справедливості, працездатності й культури, знання предмету сприяли чіткому і злагодженому ритму роботи школи, забезпечували високу повагу до Софії Володимирівни учителів, учнів і батьків.
Валентин Наріжний,
Заслужений учитель України.
Теплого, погожого травневого дня скінчився життєвий шлях Софії Володимирівни Лефонт — людини, яка мала вплив на долі багатьох поколінь ковельчан. Доброзичлива, чуйна, товариська, завжди приходила на допомогу в потрібний час. Їй було властиве відчуття людського болю, взаємодопомоги, відповідальності, турботи про людей, які її оточували.
1985 рік... Вперше переступив поріг ЗОШ № 1. Перша зустріч з Софією Володимирівною, перші настанови, перші здобутки, перші розчарування. Проте всі ці роки вона була поруч зі мною, разом раділи успіхам, обговорювали проблеми, шукали шляхи виходу із складних життєвих ситуацій. Ми не відчували різниці у віці. Материнською любов'ю, ніжністю огортала вона нас, оберігала, відстоювала, вміла дати розумні поради і водночас поважала думку кожного.
Софія Володимирівна Лефонт — людина, яка зуміла "виколисати" плеяду педагогів, які гідно представляли, представляють і будуть представляти освіту Ковеля в області та Україні.
Микола Гавришук,
вчитель-методист.
Дякуємо Богу, що він послав Вас у цей світ — милу, мудру, порядну трудівницю, Учителя з великої букви, організатора, доброго товариша й порадника… Хоч за життя не удостоєні найвищих звань та нагород, але Ви вже давно — Заслужений учитель у дітей, батьків, колег.
Багато любові дісталося вам, Софіє Володимирівно, від усіх, бо все своє життя Ви служили людям. Наша пораднице, дякуємо за цю службу! Нам буде не вистачати Вас. Мир і спокій Вашій душі!
Ганна Бондарук,
вчитель-методист, ветеран педагогічної праці.
Тихо лягла Вам у ноги остання
дорога,
Так несподівано день Ваш добіг
до кінця…
Вчителько наша, мудросте
наша й підмого,
Смутком розлуки огорнуті наші
серця.
Липи й каштани стоять край
дороги печально,
Листям зеленим востаннє
тріпочуть услід.
Дзвоник шкільний продзвенів
наостанок прощально —
На незабутність жертовних
учительських літ.
Ніна Горик,
Заслужений учитель України.
Залишити коментар