Чисто там, де не смітятьСьогодні наш співрозмовник Ігор ПРИСАДА – людина, добре знана мешканцям Ковельщини, адже більше десяти років поспіль він як вмілий господарник та досвідчений керівник обіймає посаду директора Радошинського кар'єроуправління, у 2006-2010 рр. був обраний депутатом Голобської селищної ради, нині – депутат районної ради VI скликання.
– Ігоре Вадимовичу, розкажіть, будь ласка, як Ви оцінюєте в цілому роботу Радошинського кар'єроуправління у році, що минув? Які плани на майбутнє?
– Рік, що минув, на мою думку, був вдалим. Приємно відзначити, що, починаючи з 2008 року, на підприємстві спостерігається хороша тенденція щорічного приросту виробництва. Так, у 2012 році добуто 127 тис. м3 піску, що значно більше в порівнянні з попередніми роками. Відповідно зросла і середня заробітна плата, яку намагаємось виплачувати стабільно, без затримок. Вчасно сплачуємо й податки. Так, за минулий рік до місцевого бюджету та Пенсійного фонду надійшло 1 млн. 100 тис. гривень.
Штат працівників Радошинського кар'єроуправління нараховує 52 чоловіки. Окрім того, щороку, в період з березня по грудень, набираємо до десяти чоловік (а це в основному місцеві мешканці) на сезонні роботи.
Досить вдалим придбанням минулого року є установка для миття піску, котра уже встигла себе добре зарекомендувати. З її допомогою вироблено 15 тис. м3 піску високої якості, який не потребує додаткового очищення. Відповідно й попит на нього дуже великий. Пісок забирали практично «з-під конвеєра». В основному, це підприємства Володимира-Волинського, Нововолинська, Луцька, а також окремі підприємства Ковельщини.
В нинішньому році плануємо збільшити виробництво такого піску хоча б удвічі, адже вже маємо замовлення. Тож перспективу бачимо хорошу.
Колектив Радошинського кар'єроуправління не стоїть осторонь проблем рідного краю. Так, працівники та техніка управління були активно задіяні в ліквідації снігових заметів, очищенні доріг Радошинської сільської ради.
– Чи існують на Ваш погляд як депутата районної ради у нашому районі проблеми, які потребують негайного вирішення? Що хвилює перш за все?
– Так, проблем вистачає. Та найбільше мене, не лише як депутата, а й як пересічного мешканця Ковельщини, турбують дві: фінансування Голобського стадіону як споруди загальнорайонного значення та питання, якому, на мою думку, серед інших важливих проблем приділяється менше уваги, аніж воно заслуговує, – проблемі сміття та його утилізації.
Стихійні сміттєзвалища час від часу згадуються в газетних публікаціях, публічних дискусіях, а потім вони знову випадають з поля зору, як щось другорядне. Люди реагують на згадку про сміття, наче йдеться про щось настільки ж звичне, як і трава під ногами.
Однак стихійне засмічення – це біда, яка так чи інакше стосується усіх нас, і без нашої з вами безпосередньої участі нікуди не зникне. Сміття не береться ні- звідки: його хтось викидає, а хтось інший не перешкоджає цьому. Люди відвозять його подалі від свого житла, а там, мовляв, "нічого не знаю, моя хата скраю". Стоп, шановні, схаменіться! Так далі жити не можна, інакше з часом ми просто потонемо у власному смітті.
Перш за все, гадаю, більше уваги згаданій проблемі має приділяти місцева влада, а особливо сільські та селищні голови. Слід активно проводити роз'яснювальну роботу з людьми, частіше висвітлювати проблему сміттєзвалищ у засобах масової інформації. Звичайно, хотілося б, аби у населених пунктах району краще було налагоджено вивезення сміття.
За посередництвом газети хотів би звернутися до своїх земляків:
«Шановні мешканці Ковельщини! Як кажуть, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Давайте ж разом подбаємо про чистоту рідного краю заради щасливого майбутнього нас самих та наших нащадків!».
– Дякую за розмову.
Галина ЦЮРА.
Залишити коментар