Будь-яка демократія передбачає дієве самоврядування. Не раз почуєш, що місцевому самоврядуванню потрібно більше прав, бюджет повинен формуватися знизу і до верху, а громада через міську, сільську, селищну ради має впливати на всі процеси життєдіяльності.
Попри всі розмови про проведення реформ, ефективність роботи демократичного депутатського корпусу успіх залежить від чіткої організації цієї роботи і взаєморозуміння між народними обранцями.
На цю тему спілкуюся з Володимиром БОЙКОМ, депутатом міської ради, міським головою в недалекому минулому, директором комунального підприємства "Ковельтепло" нині.
— Володимире Івановичу, міська рада визначає шляхи вирішення актуальних питань життєдіяльності Ковеля. Читаю звіти про роботу сесії міськради, але хочеться знати, як працює депутатська "кухня", як формуються ті чи інші рішення і хто цю відповідальну роботу організовує?
— Справді, сесія — тільки невелика вершина “айсберга”. Рішення ради формуються з врахуванням нагальних потреб громади. Бюджет, програма соціально-економічного розвитку, заходи з енергозбереження та підготовки міста до роботи в осінньо-зимовий період, вирішення земельних питань, надання пільг місцевого значення і матеріальних допомог малозабезпеченим, звернення до вищестоящих інстанцій і Президента України з тих чи інших питань, які не вирішуються на місцевому рівні.
Зрештою, всього не перерахуєш. Кожне рішення, запит проходять через депутатське "чистилище". Тобто, в проект рішення, підготовлений відділом виконавчої влади, вносять зміни, доповнення, поправки, і лише тоді відповідна депутатська комісія рекомендує сесії підготовлений документ до прийняття.
Як правило, на сесії майже не виникає суперечок або сумнівів, а тому процес прийняття рішень проходить чітко й виважено.
Тут потрібно відзначити роль секретаря міськради Михайла Олександровича Гетьмана, який зумів налаштувати депутатів на конкретну і плідну роботу. Він бере участь у роботі всіх депутатських комісій. Там кожне рішення, як-то кажуть, "чиститься і шліфується". Не хочу співати дифірамби, але скажу чесно: своєю конкретною позицією, розумінням міських проблем Михайло Гетьман вносить неабиякий позитив у нашу спільну діяльність.
— Існує неписаний закон: якщо родина працьовита і чесна, то й ті, хто біля неї, стараються бути відповідальними і чесними. Можливо, звідси народжується патріотизм і як його похідна — бажання брати участь у громадянських акціях.
— Звичайно. Посудіть самі: Михайло Олександрович у грудні 2013 року бере відпустку за власний рахунок і їде на Майдан у Київ. Три місяці в мороз і сніг — на барикадах і в палатках. І не просто відбував термін, а був керівником волинських "майданівців".
Ділив з ними і небезпеку, і окраєць хліба. Він згадує, що "найголовнішим на Майдані був не страх, а прагнення зберегти здоров'я і життя наших хлопців". Знаєте, в тих словах я відчуваю його непідробні батьківські почуття у ставленні до людей, душевну доброту і готовність прийти на допомогу у будь-яку мить.
— Не думаєте, що оці риси характеру, переживання за інших передалися від батька й матері?
— Погоджуюся. У нас часом бувають невимушені розмови, з яких я довідуюся, як він любить і поважає своїх батьків, котрі добре відомі на Ковельщині. Він і сам — добропорядний сім'янин і глава родини. Любить своїх дітей і старається їм допомогти, а вже онуків — просто обожнює.
Згадую, як він переживав, коли захворіла дружина. Робив все можливе і неможливе, аби відігнати оту хворобу-напасницю.
На останній сесії депутати одноголосно підтримали запит Михайла Гетьмана про отримання інформації від міського та обласного військових комісаріатів щодо статусу ковельчан, які призвані на військову службу і перебувають в зоні АТО. Це знову ж таки та сама батьківська опіка.
— Який політик, така й політика. Є й інший позитив: виконавча і представницька влади не конфліктують між собою, а стараються покращувати життя ковельчан, і це найголовніше. Хочеться почути, Володимире Івановичу, Вашу думку про перемир'я на Сході, а також довідатися, чи одностайні депутати у цьому питанні?
— Вважаю, що перемир'я на Сході — це виважений, можливо, вимушений, але крок правильний. Це моя суб'єктивна думка. Окремі депутати мають іншу позицію. Але це якраз і є проявом демократії.
Депутати Ковельської міськради одностайні в тому, що необхідно підтримувати армію, допомагати сім'ям загиблих в АТО. Тішить, що ряд таких рішень прийнято одноголосно.
ххх
Висновок із розмови один: незалежно від політичних уподобань, навіть і при діючих законах, не чекаючи реформ, при вмілому керівництві можна досягти позитивного результату і покращення нашого життя.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар