Про досягнення влади та реальні кроки щодо підвищення якості життя волинян розповів в ефірі місцевого телебачення голова обласної державної адміністрації Борис Клімчук.
Варто відзначити, що сьогодні влада виходить на якісно новий рівень системної роботи. Нам вдається виконувати план, усі ті завдання, які ставлять Президент України Віктор Янукович, Уряд і міністерства. Справді, у мене для волинян дуже багато добрих новин.
Насамперед, сьогодні у владі панує абсолютне порозуміння між усіма її гілками. Що стосується роботи волинської влади, то й тут беззаперечна консолідація зусиль. Обласна рада, її голова Володимир Войтович, та обласна адміністрація, – працюють злагоджено, ніхто не ходить між нами.
Ми не лаємося між собою, як це було в останні роки: чий вплив сильніший, хто головний?! Головний той, хто робить діло. Тому я сьогодні стверджую: ми працюємо системно, а, отже, ефективно.
У червні середньомісячна зарплата волинян зросла на 7,8%
На мій погляд, показниками соціально-економічного розвитку області є розмір заробітної плати, рівень інфляції та пенсійне забезпечення. Червнева сума пенсій на Волині була на 40 мільйонів гривень більша, ніж у травні. Це відбулося за рахунок бюджетної сфери. Адже люди пішли у відпустки і отримали матеріальні допомоги на цей період. Завдяки чому зросли і надходження до обласного пенсійного фонду, а, отже, й виплати.
Коли я повернувся на Волинь, ми були на 27 місці щодо росту заробітної плати. Тобто, останні в Україні. Мені пояснювали, що у нас велику структуру займає сільське господарство, де традиційно низька оплата праці. Але хочу доповісти волинянам – сьогодні за рівнем зарплат ми обійшли Чернігівську, Чернівецьку, Херсонську, Тернопільську і Закарпатську області.
За червень середня зарплата на Волині становить 2510 грн. 97 коп. Її ріст до минулого місяця – 7,8%. Це – найбільший ріст в Україні. Взагалі, за темпами зростання заробітної плати ми другі-треті в країні.
Держава запустила чимало механізмів, які базуються на рівні офіційних доходів громадян. Наприклад іпотека, молодіжне кредитування. Сьогодні вже й люди вимагають від роботодавців легалізувати їх доходи.
А найголовніше – хочу подякувати роботодавцям. Ті, з якими ми ще рік тому лаялися: кликали на наради, надсилали «листи щастя», – зрозуміли владу і відреагували.
Роботодавці бачать, що гроші, які надходять до бюджету, не розкрадають, а вони скеровуються у діло: на пенсії, будівництво чи реконструкцію соціальних об’єктів, доріг. Сьогодні я готовий відповідати особисто за кожну бюджетну копійку.
Ми з вами, волиняни, повинні гордитися, що у нас за 6 місяців показник інфляції – 99,1%. Це означає, що у нас дефляція за півроку в області. Але ще більше всі українці можуть гордитися, що інфляція в країні – 100,1%.
Я скажу як дипломат, що фахівці міжнародних валютних фондів і світового банку шоковані тим, як Україна дає собі лад. Для них оцей показник – плюс. Адже ми платимо боргові зобов’язання.
Лише за минулий місяць сплачено мільярд двадцять мільйонів доларів і п’ятсот п’ятдесят мільйонів євро запозичень. Якби цей борговий тягар був менший, то і об’єктів соціальної інфраструктури, доріг було б значно більше.
Ми вийшли на рівень технологічної роботи з польськими партнерами. Йдеться про те, що 30-31 липня у Варшаві засідав моніторинговий комітет по тих проектах, що пройшли перший і другий тури відбору. Розглянуті 11 волинських проектів, що реально фінансуватимуть за кошти Євросоюзу, згідно з міжнародною програмою Україна-Польща-Білорусь. І ще три проекти лобіюватимемо додатково.
Не забуваємо і про нашу спільну історію. Перебуваючи у відрядженні в Люблінському воєводстві, ми дуже багато говорили з поляками про захоронення по обидві сторони Бугу.
У серпні волиняни завершать облаштування ще одного кладовища українців у Польщі, в селі Берестя. Свого часу там загинуло 370 наших кровних братів і сестер. Пам’ять має бути пошанована незалежно від того, хто лежить у землі. Цим ми примирюємо братні народи. Треба пробачати старі образи і не залишати їх дітям-онукам.
Одним із першочергових моїх прохань до Президента України Віктора Януковича було виділити кошти з Державного бюджету на магнітно-ядерний резонатор, що необхідний обласній клінічній лікарні, і ще один ангеограф у Луцьку міську лікарню.
Вартість запропонованого проекту – тридцять п’ять мільйонів гривень. Уряд прийняв відповідне рішення, і я вітаю медиків області, а, насамперед, усіх волинян – ви будете мати доступ до бюджетної апаратури. Кожен із вас матиме можливість отримати найсучаснішу діагностику, яка є навіть не в усіх швейцарських клініках.
До речі, днями на Волині був Андрій Сердюк, колишній міністр охорони здоров’я, зараз президент академії медичних наук України. Ми підписали з ним угоду про співпрацю, а це означає, що 926 волинян протягом року мають право обстежуватися у 28 київських клініках.
Андрій Михайлович оцінив волинську медицину за найвищим балом. І я ще раз переконався, що ми робимо правильно. Цього року для медичної сфери у нас реконструкцій, удосконалень передбачено на 120 мільйонів гривень.
Я радий, що дорога привела мене до Сенкевичівської загальноосвітньої школи Горохівського району. І я прийняв волюнтаристські, недешеві рішення для бюджету. Бо ця і багато інших волинських сільських шкіл заслуговують поліпшення умов праці і навчання. Педагогічний склад школи, в основному, – жінки, прекрасні розумні жінки-педагоги. Робимо там 176 вікон, змінюємо систему опалення: промили, продули, прочистили і випробували.
Ще займаємось внутрішніми санвузлами для хлопчиків і дівчаток, душовими кабінами. Загалом, трохи більше сорока відсотків волинських сільських шкіл обладнані сучасними санвузлами і душовими кабінами. Переважно роботи зроблені за позабюджетні кошти – фонду «Рідна Волинь».
Теж саме стосується луківської громади у Турійському районі. Село, де була безнадія у кожному русі людей, були сумні очі, а тепер там інша атмосфера. Гарно працює сільський голова. І ми допомагаємо – робимо опалення у будинку культури. Є діючі хороша амбулаторія та дитячий садочок.
А головне, що у с. Лукові з’явився сухий порт, вузька колія і працює потужне підприємство з реекспорту зерна. Ефективність цього підприємства у півтора раза вища, ніж аби трейдери возили зерно через Іллічівськ.
Торік Уряд виділив понад двадцять два мільйони гривень на убезпечення територій Волинської області від підтоплення. Проте, весь комплекс робіт не зробили, бо не вистачило коштів. Я добився, щоб в область із Держбюджету цього року надійшло більше сімнадцяти мільйонів гривень. Кошти будуть розподілені на райони, ще частину отримає Держводгосп для завершення робіт на річках Стохід і Прип’ять, решта – витратять на лісові канали.
Ми прочистимо, відновимо дамби і шлюзи для того, щоб відбувалася меліорація – двостороннє регулювання водного режиму, що необхідно для нашого регіону.
На сьогодні економічно активні підприємства Волині мають трохи більше двох мільйонів гривень боргу з виплати заробітної плати. Коли я повернувся в область два з половиною роки тому, сума боргу була більше тридцяти восьми мільйонів гривень. Ми ліквідуємо взагалі це ганебне явище.
Соціальна відповідальність бізнесу зростає. Прикладів державно-приватного партнерства на Волині можна назвати десятки – це і реконструкція, покрівля садочків, налагодження систем водопостачання. Так, активізувалися більше перед виборами. Але я казав і кажу, вибори розпочалися, а ті люди, які хочуть бути кандидатами, роблять багато соціальних програм.
Хтось мені каже, що це – підкуп виборців. Я відповім: таким чином, панове-кандидати мажоритарники, – фінансуйте! А люди розберуться за кого голосувати: за тих, хто обіцяє, чи за тих, хто робить конкретні справи.
Податкові центри – це те, із чим ми спізнилися на років десять. Вони вже будуються. В Луцьку, на Київській площі, відкрито головний центр обслуговування платників податків в області. Це ще один крок назустріч бізнесу. Тут люди будуть отримувати консультації, а не акт про виявлення недоліків чи штрафи. Робота податкових центрів – це нормальна європейська практика.
Сенсацією в Україні і на Волині зокрема стала моя позиція щодо ливарного заводу у Нововолинську. Вона чітка і однозначна – ефективно працююче підприємство, де люди отримують достойну зарплату, і де важка праця – потрібно захищати.
До речі, Нововолинський ливарний завод – найбільше металургійне підприємство в Західній частині України. Підприємство з величезним оборотом і, наприклад, торік завершило роботу з чистим доходом у шістдесят два мільйони гривень. І хтось сміє зазіхати на дохід заводу? Ні! Це – інвестиційні гроші в розвиток підприємства, щоб ліквідувати старі печі і поставити нові – італійські, голландські, чеські. Хтось побачив ці гроші та захотів поживитися? Дам по руках і зроблю це публічно.
Мені Законом прописано дивитися в області за виконанням державної політики, з дотриманням Конституції і законів України. І коли як людина бачу, що робиться нечесно – реагую миттєво. Я нікому нічого не винен, крім людей Волині.
Головне – бізнес, виробництво, люди праці. І все. Не треба шукати темну кішку у темній кімнаті, де її нема.
Прийнятий Верховною Радою Закон України «Про зайнятість населення» – хороший. Сказати, що він доконаний у системі законів – ні, не можу. Проте після його вступу в дію 1 січня 2013 року у роботодавців з’явиться інтерес створювати нові вакантні місця для соціально вразливих верств населення з гідним рівнем оплати праці. Ті підприємства отримають строком на рік сто відсотків компенсації зі сплати єдиного соціального податку.
Нещодавно кепкували з програми «Му-му». От, мовляв, Клімчук прийшов і займається вирощуванням худоби, дотації дає людям за утримання корів. А Клімчук прийшов і побачив, що поголів’я вирізається.
Вперше за двадцять років у нас серйозний, реальний приріст поголів’я великої рогатої худоби. Я терпів, бо вмію це робити – тримати удар, коли переконаний, що роблю правильно, і мене ніхто й ніщо не зупинить. А тепер держава роздає безплатно доїльні апарати. Ми їх два роки купуємо за бюджетні кошти. І все для тих господарів, які ще не втратили смак до роботи, які важко працюють на селі, бо тримають три і більше корови. Це – каторжна робота.
Тепер держава видала постанову, що передбачає виплати тим господарям, які не вирізають молодняк великої рогатої худоби до півтора року. За це господар отримає півтори тисячі гривень, якщо зареєстрував худобу. І вже більше семи тисяч селян отримали три мільйони чотириста тисяч гривень. Оце називається робота на результат – губернатора, моєї команди, голів районних адміністрацій, райрад, міських голів - усієї владної структури.
Іноді їдучи вночі, я бачу, що не горять лампочки на стовпах. Піднімаю сільського голову, наприклад, о пів на першу ночі й скаржуся йому, чому у нього в селі не включене освітлення. Ми маємо звикнути працювати чітко, злагоджено, як годинниковий механізм.
Постійно кількість стовпів і лампочок зростає, незважаючи на те, що не всі сільські голови можуть управлятися з цим господарством. І це питання часу.
Близько одинадцяти мільйонів гривень використали на ці потреби за півтора року. З них чотири мільйони – позабюджетні кошти, решта – гроші районів і сіл. Ми за кошти обласного бюджету не освітлюємо, і це принципова позиція. Допомагає фінансами фонд «Рідна Волинь», до якого вже всі звикли. Наше співфінансування – це співучасть. Адже, коли ми бачимо роботу в районі, тоді допомагаємо.
Зараз реалізується важливий проект у селі Забороль Луцького району. Близько п’яти кілометрів дороги буде освітлено. А шлях там звивистий. Це буде безпека для водіїв і пішоходів. От власне цим селом ми і завершимо освітлення автошляху «Луцьк–Володими-Волинський».
Всі нові дороги, що навколо Світязя, будуть освітлені за бюджетні кошти. Скоро перерізатимемо стрічки.
Словом, для волинян у мене завжди багато хороших новин, щодня. Я – людина слова і честі, тому звик допомагати кожному.
Олена ШОСТАК.
Залишити коментар