Місцева влада / Кому потрібна свердловина біля ветсанзаводу

Здавалося б, нарешті досягнуто певних результатів у вирішенні питання з утилізацією відходів ветсанзаводу у Ковелі, як громаду знову намагаються втягнути у нове протистояння: будувати водогін чи артезіанську свердловину для забезпечення мікрорайону Ковеля-ІІ чистою водою. Нагадаємо, що пити воду з криниць та колодязів тут не рекомендовано через забруднення. Тому уже впродовж кількох місяців за дорученням міського голови Олега Кіндера організовано доставку питної води до осель, що поблизу підприємства.

Аби вирішити питання раз і назавжди та маючи підтримку місцевих мешканців, на рівні міської влади було вирішено будувати водогін від насосної станції ІІ підйому по вулиці В. Кияна (колишня Ватутіна) до Ковеля-ІІ, щоб таким чином приєднати цей мікрорайон до загальноміської мережі водопостачання. На ці цілі частково будуть використані кошти, виділені Урядом для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у Ковелі. Уже розроблена проектно-кошторисна документація реконструкції двох локальних водозаборів по вулиці В. Кияна та будівництва водопровідної мережі до району екологічного лиха. На завершальному етапі розробка робочого проекту щодо будівництва вуличних мереж водопостачання по вулицях Північна, Крилова, Зелінського, Роксолани, Олійника, Ходкевича, Гребінки, Бенделіані. 

Викликала подив інформація про скликання позачергової сесії міської ради за пропозицією фракцій «Солідарність», «УКРОП», депутатів від РПЛ та ВО «Свобода», які внесли на розгляд депутатів проект рішення «Про невідкладні заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з діяльністю Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод». Йдеться про роботи з облаштування артезіанської свердловини. Чим керувалися автори проекту, втягуючи місцевих мешканців у чергове протистояння? Адже вони вкотре розділилися на тих, хто підтримує таке рішення, і тих, хто налаштований на постачання питної води з нового водогону у власні оселі. Тим більше, що над проектно-кошторисними документаціями уже працюють проектні організації, яким перераховано бюджетні кошти. 

Уже не вперше виникають конфлікті ситуації, у яких фігурують одні й ті ж імена місцевих активістів, які вкотре намагаються довести, що усе, що робить влада – це погано. Намагаються, проте у них не виходить. І вони, врешті-решт, погоджуються, що були не праві, та підтримують позицію міської влади. Так сталося й цього разу. Сесія не відбулася, а зустріч у форматі розмови, яку вирішили провести, враховуючи присутність усіх зацікавлених сторін, засвідчила, що будувати водогін – це єдине правильне рішення. Та й люди, які прийшли на засідання, повністю погодилися з позицією влади. 

Про недоліки влаштування артезіанської свердловини поблизу забрудненої території та переваги будівництва нової гілки міського водогону свідчить чимало фактів. 

Начальник відділу з питань цивільного захисту та екологічної безпеки виконавчого комітету міської ради Ю.М.Дідковський переконаний у недоцільності буріння свердловини в безпосередній близькості до виробничих корпусів підприємства Ковельської філії ДП «Укрветсанзавод», в межах його негативного впливу на навколишнє середовище. Це прямо суперечитиме чинному законодавству, а влаштування її за межами санітарно-захисної охоронної зони (1000 м) є не ефективним. Адже, влаштувавши свердловину там, де дозволяє законодавство, людям необхідно буде пройти щонайменше кілометр, аби набрати додому води.

До того ж, не відомо, чи вода напряму з свердловини буде безпечною. Додатково необхідно буде провести лабораторні дослідження її якісних характеристик, а потім – знезалізнити та знезаразити. А бурити свердловину лише для технічних потреб, затративши чималі кошти на будівництво та обслуговування, – не доцільно, тим більш, що свердловина для технічних потреб існує поруч – біля очисних споруд водоканалу.

А тепер про переваги будівництва нової гілки міського водогону. 

Забезпечення населення міста Ковеля якісною питною водою було і залишається для місцевої влади одним із пріоритетних завдань. Пригадаймо, ще у 2012 році на підприємстві УВКГ «Ковельводоканал» провели реконструкцію централізованої системи водопостачання. Повністю замінили фільтраційну систему на станції знезалізнення питної води. 

Вода, призначена для споживання, проходить різні етапи очищення з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом’якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо). Вода у Ковелі завжди відповідала затвердженим вимогам якості – державним стандартам та санітарному законодавству. 

Тож тепер перед міською владою стоїть завдання забезпечити такою ж якісною питною водою мікрорайон Ковеля-ІІ. А це можливо лише завдяки будівництву нового водогону. Це досить дороговартісний проект. Проте втілення його в життя дасть впевненість у тому, що вода в оселях мешканців забруднених територій біля ветсанзаводу не завдасть шкоди їх здоров’ю.

Ковель зі своєю екологічною бідою далеко не єдиний в Україні. Досить скористатися інтернетом, як пошукова система видає понад мільйон посилань на інформаційні джерела щодо екологічних лих з різних куточків країни. Такі «події» підривають і так доволі хитку стабільність у нашому суспільстві. У будь-якій критичній ситуації виникає протистояння між різними політичними силами, місцевими мешканцями, громадськими активістами, іншими учасниками конфлікту. Щось подібне відбувається і у Ковелі навколо вирішення проблеми з ветсанзаводом та забезпеченням місцевих жителів питною водою. 

Таким чином втілюється в життя відомий принцип утримання влади: «Розділяй і владарюй». Саме цього прагне дехто з місцевих активістів та політиків, які таким чином хочуть привернути до себе увагу псевдотурботою про ковельчан. Та варто наголосити, що міська влада навпаки закликає не вдаватися до розколу громади, а об’єднуватися навколо спільної мети – благополуччя ковельчан.