Вічна пісня любовіКохання – одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя. Його сила облагороджує, робить людину добрішою, спрямовує на величні діла і героїчні вчинки, а іноді змушує й страждати…
Саме це прекрасне почуття і стало лейтмотивом більшості поезій нашої землячки Раїси Марчук-Мороз, творчий вечір якої нещодавно відбувся у культурно-просвітницькому центрі.
У доробку авторки є декілька збірочок: "Вербичка", "Два почуття", "Є світ великої любові", а в 2012 році читачі познайомилися ще з однією книжкою – "Мої ромашки".
– Напевно, талант писати вірші, у яких оспівує свою маленьку батьківщину – с. Білин, урочище Нечимне, Україну, батьківський поріг, мамину пісню, калину під вікном, – дав поетесі Бог разом із почуттям бачити прекрасне довкола, любити природу, людей, – так говорили присутні на заході цінителі творчості Раїси Марчук.
А сама авторка зізналася, що натхнення ходить з нею завжди, Муза не покидає її ніколи, і у вільний час народжуються вірші, що ллються із серця.
Чимало поезій із збірок покладено на пісні, які прозвучали на вечорі, а найулюбленіші твори авторка прочитала сама. В одному із них є такі слова:
Життя людини – це спалах вогню,
Це зірка іскриста у синьому небі.
Потрібні ви людям, собі і сім'ї, –
І більшого щастя не треба…
Щастям для Раїси Петрівни є те, що її вірші читають, її поважають як людину щиру, доброзичливу, небайдужу. І підтвердженням цього є вітання їй від міського голови Олега Кіндера, де зокрема говориться: "…Ви не втрачаєте молодечий запал і берете активну участь у культурно-мистецьких заходах, громадському житті міста… Нехай подальше життя повниться успіхами, приємними подіями й добром!".
Наш кор.
НА ЗНІМКУ: Раїса МАРЧУК-МОРОЗ (в центрі) серед своїх шанувальників.
Залишити коментар