Чого чекаємо від історичного візиту?Як повідомляла наша газета, 30 березня ц. р. до Ковеля прибуває Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук).
Своїми думками з приводу цієї непересічної події діляться ієромонахи Греко-католицького монастиря редемптористів Миколая Чарнецького Петро Мірчук, Леонід Григоренко, Євген Задорожний.
– Чим викликаний візит до Ковеля Блаженнішого Святослава?
Отець Петро: – Блаженніший здійснює свою робочу візитацію не тільки до Ковеля, але й до інших парафій Луцького екзархату. Такі поїздки він здійснює по багатьох країнах світу – тепер до нас.
– Я так розумію, що перебування Блаженнішого у парафіях має певну місіонерську мету?
Отець Петро: – Тут немає секретів. Глава Церкви поклав на свої плечі важливу і відповідальну місію, яку можна викласти трьома словами: "Святість Божого люду". Тобто – наповнення людини Божим духом. Тому він намагається дійти до кожного з нас – чи то священика, чи то вірного, чи того, хто перебуває у тенетах сумнівів.
– Не кожну людину можна навернути до віри і Христа. Що буде головним у ході візиту?
Отець Євген: – Програма насичена зустрічами, спілкуванням з владою і найголовніше - розмовами з молоддю.
– А як виглядає Ковельська греко-католицька парафія як невід'ємна частина Луцького екзархату?
Отець Євген: – Дуже гарно. Луцький екзархат має 20 парафій на Волині та Рівненщині. Без перебільшення скажу, що ми після Луцька і Рівного – перші як за кількістю вірних, так і за красою храму.
Отець Леонід: – Зауважте, що ковельська монашеська обитель заснована на унікальній святій основі. Тут палахкотить вогонь подвижників віри – Блаженніших Миколая Чарнецького, Василя Величковського і Зенона Ковалика.
– Хтось із глибоко віруючих якось вигукнув: "Коли я ступав по Хресній дорозі в Єрусалимі, то відчував, як обпікаються мої п'яти енергією від слідів Христа".
Отець Леонід: – Нічого дивного – дух світочів і подвижників віри не зникає. Він впливає на нас. Ісус Христос теж у нашому серці. Блаженніший, як ніхто інший, розуміє це.
– Великі особистості завжди під охороною. Служби задіяні?
Отець Євген: – Блаженніший Святослав дійсно має охорону - це ангели небесні. Вони забезпечать святість, спокій і порядок.
– А гостей запросили багато?
Отець Євген: – Ми відкриті для всіх. Думаю, що духовенство Ковеля зацікавиться зустріччю. Чекаємо римо-католиків, священиків Української Православної Церкви Київського патріархату та інших конфесій.
– Що передбачає програма, крім молитви, Святкової Літургії і спілкування з вірними?
Отець Петро: – Блаженніший Святослав відвідає Колодяжненський музей-садибу Лесі Українки.
– Щоб культурний простір наповнити духовністю?
Отець Леонід: – І простір наповнити, і душевних струн Лесі Українки торкнутися, і з владою та інтелігенцією Ковельщини зустрітися. Маємо не забувати про ще одну цікаву деталь. Микола Косач був прихожанином нашої Церкви. А його духівником по праву можна назвати Блаженнішого Василя Величковського.
– Тоді як зрозуміти оті розмови про "моральне падіння", "духовну деградацію" Косача?
Отець Леонід: – Цю версію вигадали ідейники старого режиму. Якщо греко-католик – значить, заборонений і поганий. Ці ідейники десятиліттями вкраплювали в нашу свідомість думку, що Тарас Шевченко, Іван Франко і Леся Українка були невіруючими і виступали проти Бога.
Я на свої очі бачив в Канаді документ, який підтверджує духовне опікунство Василя Величковського над Миколою Косачем.
Ніхто не заперечує, що душевні депресії, моральні кризи в нього були, але виходити з них допомагали священик і віра. Більше того, коли Микола Косач невиліковно й тяжко захворів, то Величковський його соборував і благословив у небесну дорогу.
– Повернемося до Блаженнішого Святослава. Ходять легенди про його високу освіченість. Чи це так?
Отець Петро: – Так і є. Він – перший після виходу нашої церкви з підпілля блискуче захистив у Ватикані дисертацію на звання доктора морального Богослов'я. Він володіє багатьма мовами: іспанською, англійською, італійською, грецькою, не кажучи вже про польську, російську та латину.
– Під його опікою багато вірних?
Отець Петро: – Більше п'яти мільйонів вірних у всіх країнах світу. Як кажуть: "Нашого цвіту – по всьому світу". Глава Церкви старається дійти до кожного.
– Ви не вбачаєте паралелі: Любомир Гузар добровільно передає владу Святославу, тепер Папа римський Бенедикт ХVІ теж пішов з поста, щоб передати відповідальну місію іншому?
Отець Леонід: – Чисто суб'єктивно скажу: щось у цьому є. Такі видатні постаті, як Гузар і Бенедикт ХVІ бачать, який тотальний занепад моралі відбувається в світі. Потрібні титанічні зусилля, щоб спрямувати русло людське, буття на Землі в бік любові, добра, порядності, милосердя.
– Духовний простір України заповнений у своїй більшості православ'ям. Не завжди затишно буває прихильникам інших конфесій, тим більше – лідерам Церков.
Отець Петро: – Ми всі – діти Христові. Під одним Богом ходимо. Значить, і завдання і мета у нас одні. Там, де є гоніння на Христову віру, – там діє сатана. І з цим, не дивлячись ні на що, потрібно боротись.
Блаженніший Святослав, Глава нашої багатостраждальниці-Церкви гідно несе цей хрест. Це – знакова постать в Україні. Він ревний просвітитель і борець за відродження української державності.
– Що ж, нехай щастить, і Сонце сяє, і благословення Боже спаде на той знаковий час зустрічі!
Розмову вів
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар