Ода зеленій сосніЛіс нині переповнений тихою весняною радістю. Ще дрімають дерева, але всі вони – у передчутті пробудження. Потрохи озиваються птахи. Причаїлися у густих заростях дикі звірі, очікуючи, що ось-ось пригріє тепле сонечко, і їм доведеться турбуватися про потомство.
Із зими виходять, як завжди зелені, соснові бори, що не втратили своєї звабливості. У будь-яку пору вони зачаровують таємничим зеленим сяйвом, вражають красою, збуджують духмяним ароматом повітря.
Дивовижне і водночас просте, але поетичне дерево – сосна. Легенда вбачає у ній незрадливу грецьку красуню Пітіс, яка, втікаючи від насильного і жорстокого повелителя північних вітрів Борея, застигла у лісі золотистою свічкою із смарагдовими кучерями. А живицею виступили на її стрункому стані сльози молодості і втраченого кохання…
Багато написано про лісові дерева, зокрема у книзі "Лісовий і мисливський журнал". Заслужено сосну називають золотою перлиною лісу. Впевнено це дерево крокує від далеких північних широт до південних дюн. Відомо до ста різновидів її. Чорна сосна Австралії, гімалайська, корейська, кримська і, нарешті, звичайна, якою "заселена" територія ДП "Ковельське лісове господарство".
– Хоч у наших лісах ростуть різні дерева, – розповідає головний лісничий цього підприємства Богдан Ковальчук, – переважає, звичайно, сосна, яка користується попитом у наших замовників.
В лісах щороку висаджують десятки гектарів сосни. Переробників деревини вона постачає цінним матеріалом: легка, добре обробляється, стійка проти гниття. Раніше без неї не обходилися суднобудівники, ще й досі побутує відомий вислів "корабельна сосна". Кілька поколінь стояли будинки, зведені із соснових брусів.
Сотні тисяч кілометрів виміряно телеграфними і телефонними стовпами, шпалами під залізничними рейками. Тримає на своїх плечах сосна підземні тунелі шахт, рудників. Матеріали з цього дерева незамінимі у будівництві, з них виготовляють меблі, фанеру, музичні інструменти.
Чарівниця-хімія відкрила у сосні багаті запаси целюлози, з якої виготовляли штучні шкіру і шовк, папір і пластмасу. З живиці переганяли скипидар та каніфоль, які застосовуються у 70 галузях промисловості. Пішли у хід глиця, гілля, кора, і навіть пеньки.Виявляється, що навіть на повітрі соснового бору можна робити бізнес. До речі, японські комерсанти це прекрасно робили у тайзі Сибіру.
Встановлено, що хвоя виділяє летючі, невидимі оку захисні фітонциди, які вбивають бактерії і очищають повітря.
Здавна людям відомі цілющі властивості сосни. Весною, у пору цвітіння, поліщуки струшували з гілля золотий пилок. Ним загоювали рани, зупиняли кровотечі. Виліковували навіть сухоти. Пилок, змішаний із травневим медом, слугував для лікування простуди.
У науковій медицині використовують бруньки, живицю, смолу, продукти сухої перегонки для отримання дьогтю та вугілля. А скільки разів сосна ставала у пригоді в селянському побуті! Опалою сухою глицею утеплювали хати, прикривали скопці з насіннєвою картоплею, використовували для підстилки худобі. Сосновий сухостій застосовували для підпалу в грубках. Смольні лучини віками служили для хатнього освітлення нашим предкам. Перетоплену із салом живицю садівники використовували для прищеплення дичок, бондарі "латали" цебрики і діжі, шевці смолили дратву.
Вірно служить сосна не лише людині. Зелена хвоя – вишуканий харч для лосів і глухарів. Зерна пилку, які під час цвітіння перелітають у повітряних мішечках-парашутиках десятки кілометрів і осідають тонкою плівкою на голубих плесах водойм, як делікатес споживають риби. Насінням з шишок охоче ласують білки, тетеруки, дятли.
Мабуть, важко перелічити всі корисні властивості, які "дарує" людям сосна. Багато складено про сосну легенд, пісень.
Вклонімося ж зеленій красуні, що дарує людям радість спілкування із невичерпною скарбницею природи.
Степан СКОКЛЮК.
Залишити коментар