Летіть, пташата, в мирні сині небесаСкажіть, шановні батьки, вчителі, учні, чи є ще більш зворушливе свято, ніж урочиста лінійка, яку назвали "останній дзвоник"? Хоч слово "останній" не зовсім гармонує із назвою свята. Дзвін українців збирав на козацьке віче, кликав на урочисту літургію або сповіщав про небезпеку і ніколи не був "останнім".
Сьогодні він виграє мінорні ноти прощання зі школою, але разом з тим видає мажорні звуки, сповіщаючи, що на шлях вийшли молоді орлята, юні українці. Це – дзвоник надії.
– До внесення прапора стояти струнко! – наказує директор ЗОШ № 10 Світлана Шворак.
Батьки, вчителі, учні вирівнюються і завмирають. Чітко карбується крок – під стать випускників суворовського училища. Прапор школи передається від випускників учням, які перейшли у випускний клас.
Все так зворушливо, але ще більше приємно бачити, як вчителі, старшокласники і найменші учні, поклавши руку на серце, підспівують Гімну України. Що і хто б не казав, але присутня в наших серцях Україна.
Заплакав би, Тарасе, від радості, аби побачив оцю чудову єдність думок. А ще б, Тарасе, ти побачив, як ті орлята-соколята під українськими рушниками входять у зал. Це знову ж таки наше обрядове, магічне і таємниче. З-під оберегу-рушника проводжати вихованців у похід за знаннями у виші, інших – у бізнес і до праці, а ще й тих, хто сім'ю зібрався будувати. Так-так, вони такі дорослі, сильні і закохані. Вони готові і рід свій продовжувати, і землю рідну захищати.
Затихає зал. Світлана Іванівна доповідає про успіхи школи, про досягнення учнів. Є про що сказати, адже школа № 10 – одна з найкращих не тільки у місті, але й в області. Її голос звучить по-командирськи впевнено і чітко. За такою хоч-не-хоч, а в бій і на подвиг підеш.
А директор того дня ще й іменинницею була. Оплесками цю подію віншують батьки, вчителі та учні. Здоров'я, творчого натхнення, успіхів у роботі і Божого благословення Вам, шановна Світлано Іванівно!
Щиросердечні слова виголошує начальник управління освіти м. Ковеля Віктор Бичковський. Хвилюється Михайло Сидоренко, бо ж тут – дочка-випускниця Оксана.
І я торкаюся тих вітальних струн і промовляю поетичні рядки:
Білий вальс кружляє, ніби вітер,
І схід Сонця ніжить ясени.
Відлітають в дальній вирій діти –
Наші рідні доньки і сини.
Летить на крилах свято і не спиняється. Управління освіти і школа відзначають найкращих учнів грамотами, дипломами та подяками. За перше місце в міському етапі всеукраїнських олімпіад грамотами нагороджено Тетяну Клімчук, Катерину Зайчук, Андрія Сахарука, Тетяну Кузьмінець, Бориса Фомінського, Богдана Івашка, Богдана Романченка.
У міжнародному конкурсі української мови та літератури ім. П. Яцика відзначились Мирослава Воробей, Настя Догойда; у конкурсі "Моя Батьківщина – Україна" – Андрій Мавдрика; в обласному конкурсі "Космос. Людина. Духовність." – Оксана Сидоренко; в обласній математичній олімпіаді М. Кравчука – Богдан Івашко (третє місце); в конкурсі Тараса Шевченка – Мирослава Воробей; в конкурсі "Новітній інтелект України" – Ірина Рибчук.
Нагороджених багато, і в короткому репортажі назвати всіх неможливо. Але варто зазначити, що в конкурсах, олімпіадах взяли участь 265 учнів 7–11-х класів та 67 учнів 5–6-х класів. Вони вибороли 28 призових місць.
За цими успіхами – копітка, з безсонними ночами праця педагогів-вихователів. Кращі з них теж нагороджені грамотами. Це – Г. Н. Лисиця, В. В. Ілько, А. А. Воздіган, І. С. Бондар, Л. В. Токарець, Т. О. Мазурик, О. М. Мазурик, Л. Я. Лесик, С. М. Шульгач, К. Г. Макарук, С. С. Верчук та багато інших.
Артур Хлапук та Анна Матвіюк, які гарно вели програму свята, надають слово першій вчительці Галині Коляді та класному керівнику Тамарі Дорошко. Це були щирі настановчі і, на жаль, останні слова випускникам у стінах школи.
До мікрофона підходять випускники. Це – їхня сповідь в поетичних рядках. Вона від душі: "Пустували не раз і не два…", "То ж пробачте сьогодні за все…", "Вам доземно вклоняємось ми…".
І насамкінець акордом пафосно, з надією:
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдім веселіше
У життя, що чекає на нас!
Що ж, летіть, пташата, в мирні сині небеса! Пам'ятайте, що свято – лише мить, а на дорозі будуть зустрічатись випробування і невдачі, здобутки і слава.
Щасти Вам!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар