140 років на сужбі людямЛюдно було минулої неділі в міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Ще зранку тут стали збиратися святково одягнуті працівники підприємств Ковельського залізничного вузла, ветерани залізничного транспорту разом з членами своїх родин, інші запрошені, аби урочисто відсвяткувати пам'ятну дату – 140-у річницю введення в експлуатацію залізниці Шепетівка-Здолбунів-Ковель.
Саме 14 липня 1873 року в Ковель прибув перший потяг, а залізниця з'єднала наше місто з європейськими країнами. Разом з нею воно почало рости і розвиватися. А тепер залізничні підприємства по праву вважаються обличчям Ковеля. Сьогодні на них зайнята третина його працездатного населення. З вдячністю ставляться городяни до нелегкої праці трудівників цієї важливої галузі господарського комплексу нашого міста.
Усі, хто зібрався того дня в парку, з великим інтересом оглядали виставлені на його літньому майданчику гарно оформлені стенди, матеріали і фото яких знайомили бажаючих з історією становлення і сьогоденними здобутками провідних колективів залізничного вузла – станції Ковель, лФокомотивного депо, експлуатаційного та пасажирського депо, дистанцій колії, сигналізації та зв'язку, Ковельського району електропостачання.
Разом з ветеранами праці усіх залізничних колективів участь у торжестві, яке мало відбутись, узяли й колишні начальники станції Ковель Олексій Парвасюк, Юхим Бортник, Раїса Самчук. Вони радо спілкувались між собою, згадували пережите.
На сцену літньої естради парку під бурхливі оплески присутніх запрошуються почесні гості ковельських залізничників – начальник Рівненської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці Іван Груник, колишній багатолітній керівник згаданої дирекції Ярослав Коник, голова теркому профспілки Рівненської дирекції залізничних перевезень Анатолій Протащук, голови Ковельської райдержадміністрації Сергій Матяшук, Ковельської районної ради – Петро Якубук, секретар міської ради Михайло Гетьман, помічник народного депутата України Степана Івахіва Володимир Бащук.
Відкриваючи урочисті збори, їх ведучий повідомив, що святкування 140-ої річниці введення в експлуатацію залізниці Шепетівка-Здолбунів-Ковель було започатковано вдячним молебнем, що проводився у храмі Почаївської ікони Божої матері УПЦ
.
– Ювілей, котрий сьогодні відзначаємо, – наголосив у вітальному слові Іван Груник, – непересічна подія не лише для Ковеля, а й нашої держави загалом, особливо Західної України. Відтоді, як 140 років тому пройшов перший потяг із Здолбунова у Ковель, а з Ковеля почався рух поїздів на Брест, а звідти – на Варшаву і в Європу, провінційне місто Ковель ожило, зміцніла його економіка, з'явились нові робочі місця. Почали діяти локомотивне і вагонне депо. Невдовзі відкрились кілька готелів, запрацювали тютюнова фабрика, винний склад, друкарня, книгарня, залізнична лабораторія, гімназія.
Багато про що говорить той факт, що населення Ковеля зросло з 3,6 тисячі осіб в 1863 році до 15,1 тисячі осіб в 1893 році.
У 1907 році за проектом архітектора О. Вербицького був споруджений новий вокзал станції Ковель, а саму станцію вважали однією з шести кращих у царській Росії.
Коли Волинь у 1921 році відійшла до Польщі, зазначив промовець, залізничний вокзал країни «повернувся» в бік столиці Польщі. Із Здолбунова через Луцьк і Ковель курсував прямий поїзд до Варшави.
Після того, як Волинь у 1939 році увійшла до складу СРСР, була сформована Ковельська залізниця з управлінням у Ковелі. В травні 1940 року була затверджена урядова програма з відновлення та переводу на новий лад промисловості, сільського господарства та транспорту Західної України. 
Однак виконати її не вдалось, бо 22 червня 1941 року нацистська Німеччина почала війну проти Радянського Союзу, і вже о четвертій годині на станції Ковель, Володимир-Волинський та інші впали перші бомби. Вони знищили залізничне полотно, побили вагони та паровози, а ковельський вокзал був зруйнований.
За роки окупації, нагадав І. Груник, гітлерівці знищили у місті 35 тисяч мирних жителів та військовополонених, зруйнували три тисячі будинків.
Оскільки залізничні сполучення Ковель-Здолбунів і Ковель-Сарни німецьке воєнне командування перетворило на стратегічний зв'язок між рейхом і Східним фронтом, по них перевозилися зброя, військова техніка, допоміжні людські резерви, то вони стали головним об'єктом партизанських диверсій. На даних дільницях постійно підривали військові ешелони, знищували залізничне полотно та мости.
6 липня 1944 року був звільнений Ковель. Відступаючи, німецькі війська залишили по собі на вузловій станції жахливі руйнування.
Одразу почалось відродження міста, його господарства. Завдяки спільним зусиллям уже на шостий день станція Ковель приймала й відправляла поїзди, що йшли на фронт. На одинадцятий день приступили до ремонту паровозів і вагонів. Незабаром почали працювати пошта, млин, магазин, дві перукарні, їдальня. Місто дістало воду, жителі розчищали вулиці, ремонтували будинки.
Споруджувались нові будинки, в першу чергу – для залізничників.
У 1952 році на фундаментах, що збереглися від старого вокзалу, було побудовано новий залізничний вокзал.
А в 1953 році відбулось укрупнення залізниці. Ковельська залізниця та три її відділення – Ковельське, Сарненське, Здолбунівське увійшли до складу Львівської залізниці. На базі ліквідованої залізниці був створений Рівненський відділок залізниці, а згодом – Рівненська дистанція залізничних перевезень.
Протягом наступних десятиліть, йшлося у виступі Івана Степановича, Ковельський вузол продовжував розвиватися. Була введена електрична централізація на гірці, побудовано другу сортувальну систему. Колектив станції Ковель неодноразово отримував подяки за успіхи в роботі.
З розпадом СРСР у 1991 році та розривом економічних зв'язків між колишніми республіками, попри складний економічний стан, залізниця продовжувала розвивати стратегічний напрямок на захід. У 2001 році за дійової підтримки Героя України Георгія Миколайовича Кірпи під час електрифікації дільниці Рівне-Ківерці-Ковель було проведено реконструкцію колійного розвитку та капітальний ремонт вокзалу станції Ковель. Його оновлена будівля стала справжньою окрасою міста.
Як наголосив І. Груник, 15 грудня 2009 року увійде в історію станції Ковель ще однією надзвичайно важливою датою. Адже на останній великій сортувальній станції України, яка ще працювала на ручному управлінні стрілками, введено електричну централізацію стрілок та сигналів, завдяки чому збільшилась їх пропускна і переробна здатність на 150 відсотків.
Ковель сьогодні – це потужний залізничний вузол Західної України, який має вагоме стратегічне значення для держави, з'єднуючи її з багатьма європейськими країнами. Станція Ковель, експлуатаційне вагонне депо, пасажирське вагонне депо, л
окомотивне депо, дистанція колії, дистанція сигналізації і зв'язку, дистанція електропостачання – ось далеко не повний перелік підприємств, що складають структуру вузла.
Сьогодні зі станції Ковель щоденно відправляються поїзди до Києва, Москви, Одеси, Сімферополя та інших міст. Курсує 21 пара приміських поїздів. Про безпеку та комфорт пасажирів дбають десятки підрозділів й служб Ковельського залізничного вузла. А залізнична станція Ковель – щоденне місце роботи для майже трьохсот залізничників.
– Щирих слів подяки заслуговують усі залізничники Ковеля, – наголосив завершуючи свою промову, начальник Рівненської дирекції залізничних перевезень. – Але найбільша наша вдячність – ветеранам, на долю яких випали нелегкі випробування, роки тяжкої фізичної праці.
І. Груник побажав винуватцям свята міцного здоров'я, миру та злагоди в родинах, невичерпної енергії.
Найщиріші зичення висловили залізничникам голова районної державної адміністрації Сергій Матяшук, голова Ковельської районної ради Петро Якубук, секретар міської ради Михайло Гетьман.
Разом з І. Груником вони під оплески присутніх вручили кращим з кращих працівників підприємств вузла, окремим ветеранам-залізничникам Почесні грамоти і Подяки з матеріальною винагородою й цінними подарунками від керівництва Львівської залізниці та її Рівненської дирекції залізничних перевезень, Волинської обласної та Ковельської районної державної адміністрацій, Волинської обласної та Ковельської районної рад і Ковельської міської ради.
Сердечні поздоровлення від імені народного депутата України Степана Івахіва з нагоди поважного ювілею адресував залізничникам його помічник Володимир Бащук. Він також повідомив, що народний обранець дотримав слова, забезпечивши проведення реконструкції пам'ятника на колесах – старовинного паровоза, який встановлений на Привокзальній площі і який багато років був бездоглядним. За дорученням С. Івахіва Володимир Бащук вручив грамоти й цінні подарунки групі нинішніх і колишніх трудівників підприємств Ковельського вузла.
Текст вітальної телеграми колективам, підпорядкованим Рівненській дирекції залізничних перевезень, від Прем'єр-міністра України Миколи Азарова в зв'язку із 140-ою річницею пуску в експлуатацію залізниці Шепетівка-Здолбуні
в-Ковель оголосив голова теркому профспілки цієї дирекції Анатолій Протащук.
Виступаючий також ознайомив учасників зборів з вітальним листом на адресу залізничних колективів Рівненської дирекції залізничних перевезень дружини колишнього Міністра транспорту України, генерального директора Укрзалізниці, Героя України, Почесного громадянина м. Ковеля Георгія Кірпи Жанни Ігорівни. Нині вона очолює міжнародну громадську організацію "Фонд імені Г. М. Кірпи".
Оплесками нагороджували учасники зборів і виступ-вітання запрошених на свято вихованців Луцької дитячої залізниці, а також тих, хто виступив з поетичними вітаннями.
Зворушив слухачів піснею, присвяченою незабутньому Георгію Кірпі, інженер Рівненської дирекції залізничних перевезень Юрій Стасів.
Затим почався святковий концерт аматорських колективів художньої самодіяльності Ковеля та Ковельського району.
Задоволені були всі – свято вдалось на славу. На алеях парку працювали заклади громадського харчування, проводилась торгівля сувенірами та іграшками.
Гнат ОЛЬХОВИЧ.
НА ЗНІМКАХ: під час свята ковельських залізничників у міському парку культури і відпочинку імені Лесі Українки.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар