Нашій з Вами газеті — 744 жовтня 1939 року в Ковелі вийшов перший номер україномовної газети, яка носила тоді дещо пишномовну, але звичну для тих часів назву – "Прапор Леніна". І хоч у середовищі деяких дослідників історії рідного краю й досі точаться суперечки, чи варто відзначати й пам'ятати цю дату, в журналістському середовищі (й не тільки на Ковельщині) давно утвердилася думка: не тільки варто, а й украй необхідно.
Бо місцева газета – то літопис подій минулої доби. З неї при бажанні можна дізнатися, як жили наші батьки, діди і прадіди, як компартія утверджувала свою керівну роль на західноукраїнських землях, починаючи з вересня 1939 року, і як не зуміла впоратися з назрілими соціально-економічними проблемами, віддавши "Богу душу" у серпні 1991 року.
Так, у тогочасному виданні було багато патетики, пустослів'я, а то й брехні. Але, як на мене, найголовніше, що там була Людина – робітник, селянин, вчитель, домогосподарка. Та Людина, яка важкою працею розбудовувала наш поліський край, боролася в лавах Червоної Армії і УПА за нашу з вами незалежність, переживала холод і голод, сталінські репресії, примусову колективізацію й інші важкі випробування, водночас твердо вірячи, що рано чи пізно стане краще, що діти й онуки заживуть достойним життям, а кожному з нас буде забезпечена спокійна старість.
Щось із тих надій справдилося, щось не зовсім, але Людина й надалі залишається головним героєм публікацій ковельських журналістів, котрі тепер працюють у виданні, яке носить назву "Вісті Ковельщини". Вони продовжують творити літопис епохи – епохи тепер уже незалежної України.
Цими днями одна з найталановитіших журналісток і поетес Волині Валентина Штинько, згадавши про день народження газети "Волинь-нова", де впродовж багатьох років плідно працює, зворушливо написала: "Скільки життєвих стежок і людських доль перетнулося на твоїх шпальтах, газето! Трепетно й відповідально почуватися до них причетним".
Впевнений: під цими словами підписався б кожен із моїх колег – як і тих, хто на заслуженому відпочинку, так і тих, хто й нині засіває словом газетну ниву. Мабуть, і наші громадські дописувачі відчувають подібну причетність, адже з-під їх пера "вийшли" сотні, якщо не тисячі, цікавих матеріалів, опублікованих "Вістями Ковельщини" за 74 роки.
Тож привітаймо завтра з днем народження нашої з Вами газети один одного, дорогі журналісти та дописувачі, читачі і розповсюджувачі, поліграфісти і зв'язківці, співзасновники і благодійники!
Всі ми варті доброго слова, бо працюємо заради людей, які нам вірять і, сподіваюся, будуть вірити завжди.
Микола ВЕЛЬМА.
Залишити коментар