Мій Уховецьк — дитинства берегиБіля озера наше село
У волошках рясних зацвіло.
Тут високі зелені жита,
І душа у людей золота.
Буйним листям зелених гаїв
Тут співають пісень солов’ї,
Кожна стежечка світлом бринить.
Як тебе, Уховецьк, не любить?
Ніна ШУГНІЛО.
Тієї неділі весь православний люд відзначав Святу Трійцю, що співпала з Днем села Уховецька. В цьому році громада та гості села дружно зустріли подію, яка зігріла серця добром, залишила в них найкращі спогади.
У День села відбулися спортивні змагання, які вміло організував і провів сільський голова Володимир Демидюк та вчитель фізкультури Роман Самчук.
В спортивних змаганнях серед жінок та дівчат найкращими у метанні м’яча були Інна Климчук, а найвправнішою зі скакалкою – Іванна Мисік. Найбільшу кількість разів підняв гирю (24кг) Петро Баховець. Найдалі вдалося штовхнути колоду Олександру Швораку. У змаганні з армреслінгу найсильнішим виявився уховчанин Віталій Макаренко.
Звичним для сільського жителя є перенесення мішків, і от мішок вагою 50 кг найшвидше переніс Олександр Шворак. В перетягуванні каната між вулицями вибороли першість жителі вулиці Толока.
Відбулося дуже весело перетягування каната між дитячими командами, де перше місце вибороли Олег Бабич, Іван Васюта, Антон Калитюк, Іван Савицький, Максим Макаренко. В змаганнях з перевезення воза між вулицями першими стала команда збірної Уховецька. В загальному заліку спортивних змагань перехідний кубок села виборола команда вулиці Толока.
Після веселих змагань всі уховчани та їх гості зібралися на концерт, який відбувся на площі перед сільським клубом. Сцену святково оформили роботами уховецьких майстринь-вишивальниць Тетяни Климчук та Надії Штендер. Із словами, зігрітими любов’ю до свого села, звернулися до глядачів ведучі свята Руслана Семотюк та Тетяна Бабич.
Прозвучал
а «Пісня на добро», яку виконали учні школи Марина Семотюк, Руслана Самсонік та учасники фольклорного гурту «Веретенце».
Багато добрих слів землякам адресував «господар» села, сільський голова Володимир Демидюк. Звеличують село своєю працею хлібороби, механізатори, водії, керманичі сільської техніки. Скільки полів зорано, засіяно,скільки кілометрів доріг під колесами машин проїхано! Кращими водієм СТзОВ «Васюти» ТОВ «Відродження Волині» є Василь Гнатюк, трактористом – Олександр Кобзар. На совість доглядають худобу тваринники, які надоїли «озера» молока. Кращою дояркою товариства є Валентина Кухта, пастухом – Володимир Ковальчук, а доглядачкою телят – Ніна Осіюк. Багато років невтомно з дня в день здає молоко Василь Тетерук.
Чимало праці вкладають у розквіт сільгосптовариства агроном Анатолій Гнатюк, головний інженер Іван Парфенюк, зоотехнік Оксана Рибачок, завідуючий фермою Владислав Луцкевич, головний бухгалтер Євгенія Вовчик.
Великі зміни цього року відбулися в господарстві. І цим уховчани завдячують його керівнику Анатолію Смалю.
В дарунок сільським трудівникам прозвучала пісня «Земле моя», яку виконали Світлана Кухта та Руслана Грич.
Добрим словом на святі відгукувалися про людей з активною громадянською і життєвою позицією. Це — Надія Григоровська, Ніна Сойко. А найповажнішим депутатом сільської ради є Надія Македон.
Гордістю і окрасою села є загальноосвітня школа (на знімку внизу), якою мудро, з душевним теплом і добротою керує Галина Юрчик.
Задушевне виконання пісень «Додому», «Мій рідний край», «Ожини» землякам подарували Світлана Кухта та Руслана Грич.
Поезія сільських поетів Гордія Чирука та Людмили Клімчук зворушує і надихає, адже їхнє перо не втомлюється писати про красу і велич рідного села.
На святі були присутніми родини, які багато років живуть у злагоді, мирі та любові. Шістдесят років прожили в парі Борис та Олександра Судніки.
П’ятдесятиріччя спільного життя зустріли в цьому році Надія та Євген Тетеруки, а незабаром святкуватимуть «золоте» весілля Ірина Григорівна та Володимир Антонович Самсоніки.
Несе в село радість молодь – гучними весіллями та маленькими дітками. Нещодавно стали на весільний рушник молоді земляки Віра та Володимир Осіюки.
За цей рік сільська р
одина поповнилась 9 маленькими жителями. Наймолодшим жителем села є синочок Ірини Турчин – Євген, а найстаршою — 97-річна Анастасія Іванівна Шамайло. Ще й досі протоптує уховецькі стежки місцевий старожил Степан Зосимович Ющик, якому 10 червня зозуля накувала 90 літ (на знімку). Пройшовши війну до самого Берліна, він і досі є учасником громадського життя села. В дарунок для поважних земляків села лунала пісня «Ой летять літа», яку виконали сільські аматори сцени.
Найбільшою гордістю Уховецька є багатодітні родини, в яких виховується троє і більше дітей. Так повелося, що в сучасній молодій сім’ї зростає одна, або дві дитини. Але живе в Уховецьку молода сім’я, в якої народилося п’ятеро дітей. Це – подружжя Надії та Віктора Макаренків. Невдовзі з’явиться на світ п’ята дитина в Інни та Віталія Філіпчуків. Четверо дітей виховується в сім’ях Наталії і Анатолія Кравців, Віти і Олександра Кобзарів. Пісня «Мамині яблуні» у виконанні завклубом Світлани Кухти та учасників художньої самодіяльності Руслани Грич, Галини Алексійчук, Олени Берчук та Світлани Моружко не залишила нікого байдужими.
В цей особливий для сільської громади день свої особисті свята відзначили Мирослава Чирук, Олег Бортюк, підприємець Василь Ткачук та його доня Оленка, яких вже також можна назвати нашими жителями. Іменинників сільські артисти привітали піснею «Перелаз».
Уховецьк багатий на квіти. Буяють вони різнобарв’ям. Село з весни до глибокої осені — в кольорах і барвах. Найповажнішою квітникаркою багато років є Катерина Михайлівна Калитюк, квіти якої приваблюють око при в’їзді в село. Для тих, хто живе в гармонії з природою, прозвучала українська народна пісня.
Славиться Уховецьк майстринями-вишивальницями. З року в рік вони передають своїм дітям народне ремесло. Найбільше рушників серед дівчат вишила Оксана Гнатюк. А минулого року на святі Дні села всі мали змогу милуватися іконами ще однієї майстрині — Надії Турчин. Вишила ікону святого Миколая чудотворця Ганна Алексійчук, яка подарувала свій доробок церкві на Зелені свята. Вишили хоругви Ніна Бончак, Валентина Силюк і Тамара Глинянко-Рабенюк.
Пісня «Вишиванка» додала настрою усім присутнім. Уховецькі вишивальниці, які прийшли на свято із своїми роботами, створили рушник Єднання.
«Друге» життя старовин
ним пісням в селі дав фольклорний дитячий ансамбль «Веретенце. Завдяки невтомному творчому пошуку керівника колективу Руслані Семотюк, яка щиро закохана в народну пісню, без участі юних обдарувань не проходить жодне свято.
Віршовані рядки і пісня звучали для тих, хто взяв свій початок від рідного берега села Уховецька. Пісню «Дорога додому» виконали гостя свята — учасниця художньої самодіяльності Руслана Грич зі своєю донькою Тетяною. Невід’ємною частиною кожного села є його духовна культура. Слова вдячності заслуговують самовіддані люди, які дбають про місцеву Свято-Троїцьку церкву Київського патріархату на чолі з його настоятелем отцем Андрієм Нижником.
З найкращими побажаннями до присутніх звернувся сільський голова Володимир Демидюк. Він від щирого серця подякував організаторам свята, підприємцям, які посприяли у його проведенні і ніколи не відмовляють у допомозі. Це — Ольга Іллюх, Тетяна Ткачук, Микола Талашко, Сергій Чаус, Наталія Гейко. Велике «спасибі» — директору СТзОВ «Васюти» ТОВ «Відродження Волині» Анатолію Смалю. Завдяки Анатолію Степановичу вдалося придбати призи та медалі переможцям спортивних змагань, супер-призи для святкової лотереї. За його сприян
ня відбулася дискотека за участю гурту «Пластилін».
Чудовим подарунком до свята став святковий феєрверк, вміло організований Олегом Бончаком, який заквітчав нічне небо Уховецька.
Мирослава ЧИРУК,
вчитель української мови і літератури Уховецької ЗОШ.
НА ЗНІМКУ 5 — випускниці 9 класу Уховецької ЗОШ Інна БАХОВЕЦЬ та Тетяна БОНДАРУК.
Фото Іванни ШТЕНДЕР та Мирослава ДАНИЛЮКА.
В краю поліським на Волині,
Де в дві ріки вода біжить,
Цвітуть сади й волошки сині,
Село, як писанка, лежить.
Із рівнини угору пнеться
Немов маленький острівець,
Ця назва з озера ведеться –
Село прекрасне Уховецьк.
Поля розкинулись широко,
А поряд траса пролягла,
Тут все милує моє око –
Простори нашого села.
На церкві купол мов сріблиться,
Від Сонця промені горять,
Нас закликає помолиться
Й прийняти Божу благодать.
А поряд школа світла, чиста,
Вона для нас усіх взірець,
Немов в фаті стоїть невіста, 
Готова стати під вінець.
Озерна гладь усіх чарує
І манить чистая вода,
Блаженство кожен в нім відчує,
І позабудеться біда.
Тополі вітер ледь колише,
Велично лебеді пливуть,
Тут все живе і все тут дише,
Латаття милим хлопці рвуть.
І табір влітку оживає,
Бо це — найкраща є пора,
Бо місця веселішого немає,
Й біжить купатись дітвора.
І я милуюся тобою,
В душі несу твою красу,
Ділюся радістю й журбою,–
Усе я в серці пронесу.
О світе милий, рідний краю,
Тебе з дитинства я люблю,
Здоров’я в Господа благаю,
Життя у Бога я молю.
І хай село моє зростає,
І хай вирує в нім життя,
І хай Господь благословляє,
Й щасливим буде майбуття!
Гордій ЧИРУК,
корінний житель с. Уховецька.
Привіт, село моє! Як ти живеш?
Із чим зустріло ти престольний празник?
Чи все гаразд? Чому радіти є?
Чи справи вже пішли на лад в сільському господарстві?
Чи вруняться добром твої поля-лани?
Милує око Криночка-лісочок?
Чекає Грибове, щоб ви прийшли
Дарами осені наповнить козубочок?
Чи так же зачаровує твоє
Прекрасне синє озеро, як вухо?
Над ним веселка чисту воду п’є,
Лелечий клекіт тихо Ухо слуха…
Чи так же сходить Сонце на Змину
Й про день новий щодня нам сповіщає?
І криком чайки, журавлиним «Кру!»
Приносить спогад нам про тих, кого немає…
Чи так же дзвінко кличе дітвору
В країну знань шкільний веселий дзвоник?
І на подвір’ї чепурнім дитячий сміх і гам –
Життям вирує Уховецька школа!
Чи радує тебе, моє село,
Що з кожним днем ясніє храм Господній?
За мир і спокій твій, за щастя і добро
Лунала в нім молитва і сьогодні.
Чи часто над тобою музика дзвенить
Така, що аж від неї серце мліє,
Що сповіщає про утворення сім’ї,
Про радість двох сердець? В селі весілля.
Чи часто з далини лелека прилітає
І дорогі пакуночки розносить:
Кому дівчаток, а кому — хлоп’яток?
Це вже як хто у Господа попросить…
Ти радістю живеш, мій Уховецьк!
У тебе є майбутнє – наші діти!
Твої таланти не перевелись —
Ти маєш і будеш мати ким гордитись!
І ще щасливішим буде у нас життя!
І в нас задзвонять дзвони на дзвіниці.
Й заколосяться пшениці й жита,
І льон у небо синьооко усміхнеться!
І буде всім робота у селі.
І буде в нас лікарня й дитсадочок.
Хай мир і злагода, любов до рідної землі
Згуртує, Уховецьк, твоїх синів і дочок.
Людмила КЛІМЧУК,
вчитель-пенсіонер ЗОШ І-ІІІ ст. с. Уховецька.
Залишити коментар