З Тарасовим словом у серціНезабаром виповниться 200 літ, як у селі Моринцях народилося хлоп'я, яке назвали Тарасиком. Оте сільське дитинча, яке "попід тинню сиротою". О, доле, де ти, яка ти?
А доля виявилася в білому вбранні й терновому вінку. "Спитай у Бога, яка чекає попереду дорога?" – писав поет. Мовчить Всевишній.
Мовчить і Тарас Шевченко на портреті над сценою Народного дому "Просвіта". Він сьогодні – у рушниках з вінком заквітчаний, ще й на синьо-жовтому полотнищі. Апостол правди і свободи дивиться у зал і ніби запитує: "Ну, яку долю, шановні ковельчани, ви зобразите нині?".
– А ти, Кобзарю, – у нашому серці, – відповідають наші земляки. – І сл
ово твоє не старіє.
І справді, аматори сцени у "Просвіті" готові відповісти Тарасові піснею, віршем пророчим, ще й танцем звеселити.
З трепетом у душі почали "спілкування" з Тарасом ковельчани. Це й не дивно: журі поважне і високопрофесійне, у складі якого – начальник обласного управління культури та туризму Володимир Лисюк, Народний артист України Олександр Огородник, заступник міського голови Ігор Прокопів та інші достойники культури з обласного центру.
Захопила глядачів сценка зустрічі юного Тараса з Долею. Проникливо зазвучали "Думи мої", пролунала "Привітальна", забриніла тугою "Взяв би я бандуру" у виконанні народного аматорського ансамблю пісні і танцю "Лісова пісня". Пройнявся мінорним настроєм і увесь зал.
Але життя цікаве своїми контрастами. Ось і тут до тих "серйозних" сцен раптом долучився дитячий танцювальний ансамбль студії "Дзвіночок" (керівник – Ірина Темрук).
Розвіяв сум, звеселив душу.
А ось на сцені – фольклорний гурт "Намисто". Емоційно забриніло Шевченкове "Ой чого ти почорніло", а також українська народна пісня "Летіла зозуля".
І знову – прелюдія до гарного настрою: народний аматорський чоловічий вокальний ансамбль "Промінь" (керівник — Оксана Мизовець) піднесено видав "Гей, козаченьки" (в обробці В. Заворотинського), а за ними Світлана Осокіна переливами голосу, мовби весняним струмком, зворушила серце, бо "На вулиці скрипка грає". Їй акомпанув
ав оркестр народних інструментів "Просвіти" (керівник – Олексій Кіпень).
Ще на одну сходинку підняв настрій знаменитий "Барвінок" "Полькою Настею" (керівник – Відмінник освіти України Любов Ризванюк). Класно танцювали – професійно і народно!
В'язанку українських народних пісень видав "на гора" гурт "Барви" (керівник – Олексій Кіпень). "Браво!" – чути у залі.
Ну, як там, Тарасе, зігрілося твоє серце? Чи усміхнулася твоя доля? Не дамо, Тарасе, сумувати! Поглянь, які хлоп'ята-козаки з вокального ансамблю хлопців зразкової студії естрадного співу "Надія" (керівник – Ірина Новожилова) вийшли на сцену і так втяли "Ми – козаки", що переконали кожного: майбутнє України є кому будувати і волю захищати.
А режисери не дають спокою глядачам. Від мажорних ритмів "Лілею" в душу влили. Сум на долю твою, Тарасе, і нашу навіяла Оксана Танцуренко. Та не надовго.
Фантазії на тему української нар
одної пісні "Вечір надворі" і "Запорозький марш" у виконанні оркестру народних інструментів школи мистецтв (керівник – Ніна Самусік) треба було бачити і чути. То буря з громом до небес зривалася, то тиха мелодія рікою пливла, а між тим, чи то зорі, чи то краплі дощу з неба в душу западали. Срібні звуки сипалися з-під пальців бандуристки Ольги Середи. А через якусь хвилю 
– козацький марш: сідай на скакуна білогривого і вирушай походом з козаками.
Летить творчий вечір на крилах пісні і танцю. Гарно виводить своє соло солістка "Надії" Ірина Рибчук, за нею – народна аматорська хорова капела дому "Просвіта" (керівник – Поліна Панюс) і улюблений ковельчанами камерний оркестр "Квінта" школи мистецтв (керівник – Тетяна Корнєва). Як оцінити? Оцінює зал бурхливими оплесками і вигуками "Браво!".
Знову вихорем закружляли учасники дитячої студії народного танцю "Дзвіночок" Народного дому "Просвіта". На зміну дітям – знаний в Україні і Європі ансамбль народної музики "Награш" (керівник –Віталій Зіньчук). Ці віртуози разом із солістами Галиною Тарасовою, Володимиром Михалевичем, Юрієм Мандзюком вміють звеселити і позитивом зарядити глядача.
Доторкнулися і до святого. Народний аматорський хор "Криниця" підприємства "Ковельтепло" (керівник – Олексій Кіпень) нагадав про маму ("Мамині яблука"), й сльоза у багатьох скотилась по щоці. Мабуть, в тебе, Тарасе, не раз думка летіла з далекого Кос-Аралу в Україну, туди, "де хата край села, і де мама виглядає…". Виглядала, переживала, Тарасе, а ти з Україною проти панів і царя йшов.
Та немає часу на довгі роздуми, бо "Барвінок" виплеснув на сцену "Козачок".
– Їх би в Європі показати, – шепоче мені на вухо друг Богдан.
– Європа їх давно знає і любить. Європа – це ми! І ми кращі за них, – відповідаю я.
А серце вихором кружляє. Поглянь, Тарасе, що козачата витворяють на сцені. Хіба знайдеш слова, щоб передати ті емоції? Знову класно, знову "Браво!".
"То воля Господа", – немов у відповідь виводить бандуристка зі школи мистецтв Ольга Середа. Любіть Вкраїну і в танці, і в пісні, "любіть її во время люте, за неї Господа моліть".
І маленький соліст зразкової студії естрадног
о співу "Надія" Олександр Шевчук чистим, як цілюща вода, голосом передає цю любов піснею "Моя Україна", "Помолися, Матір Божа, за Україну" – промовляють його і наша душі.
Летить час, а зал цього не помічає. На сцену виходить муніципальний естрадно-духовий оркестр (керівник – Василь Марцинковський). "Козацькі забави" летять під стелею залу, а, можливо, й під самими хмарами.
Дещо стишує емоції Вікторія Степанюк із промислово-економічного коледжу своїм гарним голосом і "Молитвою".
Була ще зворушлива зустріч юного Тараса з Долею.
І ось він, фінал! "Реве та стогне Дніпр широкий" – що є величніше цієї пісні? Знаєш, Тарасе, пісня стала гімном душі мільйонів українців. Всі учасники концерту встають і усі співають.
Ті звуки линуть десь у небеса, туди, до Царства Небесного, де ти тепер перебуваєш, Тарасе.
Учасникам звітного концерту дарують квіти від Бориса Клімчука – голови облдержадміністрації, Володимира Войтовича – голови обласної ради, а також від міського голови Олега Кін
дера. А від усіх ковельчан – барвистий вінок тобі, Тарасе, до пам'ятника на березі Турії.
– Фестиваль "З Шевченком у серці" в моєму рідному місті пройшов на високій ноті. Вітаю з успіхом. Ковельчани будуть виступати на обласному звіті. І з радістю повідомляю, що за рішенням колегії управління, більшість членів якої сьогодні в журі, гурту "Намисто" присвоєно звання "народний аматорський". Вітаю керівника гурту Наталію Гончар. Слова подяки – й завідувачці відділу культури міськвиконкому Світлані Кисляк, яка щойно вийшла з декретної відпустки, але вже активно взялася до роботи, – сказав Володимир Лисюк.
– Сила нації – в силі її культури. Впало ще одне зерно, і зросить його сльоза прозріння і восторжествує Україна. Я обіймаю вас, мої друзі-ковельчани! – мудро виголосив Олександр Огородник.
– Тарас Шевченко, якби бачив сьогоднішнє дійство, пишався б нами. Місто достойно вшанувало Кобзаря, і я дякую усім! Переконаний, що учасники звітного концерту будуть гідно пошановані міською владою, – зазначив заступник міського голови Ігор Прокопів.
І, звичайно, на слова великої подяки заслуговують режисери концерту Наталія Гончар та Світлана Кисляк, звукорежисер Володимир Федорук, майстер світлового забезпечення Ігор Рижко і ведучі – Наталія Гончар та Леонід Никитюк.
У фойє Народного дому "Просвіта" в той день було представлено виставки рушників, робіт майстрині Ніни Габрилевич, "Кобзарів" та картин, організовані Оленою Цьомик та Маргаритою Матвійчук.
Істинна правда, Тарасе: ти – у нашому серці.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час творчого звіту аматорських колективів та окремих виконавців м. Ковеля, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка у Народному домі "Просвіта".
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА
та Олени ЦЬОМИК.
Залишити коментар