Новорічна ніч на ЄвромайданіРадуйся, земле українська: народ новий рождається! Він, власне, народжується ще з 1990-х років, але сьогодні це народження втілилося в Євромайдан, який я образно назвав би хрещенням народу.
Долаючи страх, холод і недоїдання, всупереч залякуванням і погрозам, люди вийшли на барикади, щоб мирним протестом вимагати від влади порядку. Дехто може сказати, що 500 тисяч "майданівців" із 46 мільйонів населення в державі – крапля в океані. Може, й так. Але ця крапля заряджена такою сильною позитивною енергетикою, що весь океан збурюється хвилею.
Євромайдан – це нове унікальне явище для України та Європи. Воно не схоже на будь-які інші революції чи протестні виступи народних мас. Тому коли почув: "Їдемо зустрічати Новий рік на Майдан!", ні хвилини не вагався. Хотілося на власні очі побачити те унікальне явище, зігрітися теплом душі кращих представників української громади.
Новоприбулому до столиці впадає в око незвичний вигляд центру Києва. Хрещатик, Майдан Незалежності, в'їзди, виїзди і проходи по периметру закриті кільцем барикад. Барикади споруджені з того, що було під рукою: дощок, металевих прутів, мішків з піском чи снігом, колючого дроту тощо.
Для мене Майдан схожий на окрему незалежну республіку, як… Ватикан у Римі. Хай Бог мене простить за таке порівняння. Я не посягаю на святість Ватикану, а маю на увазі чисто географічне розташування місця протесту українців.
Країна "Майдан" не має постійного населення. Тут проживає почергово від 5 до 100, 500 тисяч, навіть мільйона людей, які прибувають сюди з різних куточків України – Харкова, Дніпропетровська, Львова, Одеси, Ковеля, Рівного, Хмельницького, Донецька і т. д., і т. п.
Тут справді існує дієве і справедливе місцеве самоврядування. Обрані президент, рада старійшин. Рішення приймають демократично – голосуванням на Майдані. Армія волонтерів слідкує за підтриманням ладу.
Із спостережень: міліції немає, але по Хрещатику і по всьому кордону Майдану стоять охоронці. Ось з'явився молодик, який хильнув зайвого. Козаки, які чергують цілодобово, тут же виганяють геть порушника дисципліни.
Інші волонтери готують їсти, частують чаєм, слідкують за чистотою і за тим, щоб дизель-електростанції працювали. В штабі волонтери реєструють всіх і все, при необхідності – допомагають. Волонтери – охоронці здоров'я – лікують від простудних хвороб.
І це все безкоштовно!
Майдан – унікальний духовно-культурний центр. Щоранку і ввечері тут обов'язковою є молитва. Виступають на сцені солісти, гурти, ансамблі з усіх частин світу і, звичайно, щирі українці. Майданівці слухають і лірику, і політику.
Новорічний вечір зібрав на Майдан 500 тисяч українців з усіх-усюд.
"Три.., два.., один..," – виголошує співачка Руслана, і весь півмільйонний хор громоподібно заспівав "Ще не вмерли України…". Летіло набатом: "Згинуть наші вороженьки…" і: "Запануєм…". Цей спів зігрів простір.
На табло температура піднялася від -1оС до +2оС. В багатьох – сльози на очах. Ліхтарики, мобільні телефони світять в небо, ніби прокладаючи Гімну України чисту дорогу до Бога. Над нами – літальний апарат, який знімає все, що тут діється.
"З Новим роком!", "Слава Україні!" – гуде, вирує народ. Цілий земний світ ще не бачив такого. Рекорд встановлено! Він буде занесений до Книги рекордів Гіннеса.
«Найсильніший, найсвятіший порив до волі і свободи. Гордість, що ти українець і вільний в своїй країні», – вливалися в душу слова, пінилися, як у келиху шампанське, і виливалися через край. Здавалось, що ця країна "Майдан" розширила кордони щастя і по всій країні розлилася весняною повінню.
…Гуде, співає сцена. Вирує, танцює, святкує народ.
Цей Майдан не політичний, а Новорічний, але вимоги до влади лунають з вуст виступаючих. Ці вимоги наболілі і всім відомі: європейська інтеграція; викоренення корупції, злодійства, бандитизму; встановлення демократії на основі чесності, справедливості і рівності всіх перед Законом; відставка Уряду, дострокові вибори Президента і парламенту.
Влада робить вигляд, що Майдану нема, що бунтівна Новорічна ялинка країни не існує. Прикро!
Але, попри все, Майдан формує нову свідомість і нове демократичне суспільство.
"Вони там за гроші?" – запитували мене після повернення з Києва.
"За честь, за славу, за народ і за совість! – відповідаю я, – бо "совість – це присутність у душі Бога", як писав філософ Кант.
"А Майдан переможе?" – не вгаває допитливий.
"Він уже переміг! Владу змусив вносити корективи у свої дії. Показав, що українці хочуть бути в Європі, мати достойне життя".
"Що не сподобалось?" – цікавляться люди.
"Звичайно, антиестетичний вигляд барикад і не в міру образливі лайки на адресу можновладців. Це – моя суб'єктивна думка. Але маємо не забувати, що гидке слово, образа, кого б вони не стосувалися, це – плювок у небо, який може повернутися ще гіршою образою».
Це було щось неперевершене. Таке буває хіба що раз у тисячу років. Ми прожили Новорічні ніч і день у віртуальному світі, де буяли радість, щастя, позитивні емоції.
Свідчать пророки, що Київ входить в число місць, де енергія Землі єднається з Космосом, Богом. Таких місць на планеті небагато. Так ось, ми були якраз в ті хвилини, коли позитивна енергія Землі лилася до неба і по тій космічній дорозі наповнювала нас.
Політичні промови, що лунали, виклав поетично і присвячую «майданівцям»:
Ти українець? Вставай на Майдан!
За честь! За свободу! За волю!
Вставай, щоб тобою не правив обман.
За європейську вставай свою долю.
Ти українець? Спіши на Майдан!
Чекає твоя незалежна країна.
Хвилюється море, шумить океан –
В хвилях правди корупція згине.
Ти українець? Крокуй на Майдан!
Страх відкинь. Ми – єдина родина.
Народного гніву накриє туман
Усіх, хто не любить свою Україну.
Ти – українець! Лети на Майдан!
Сонце виходить на шлях визначальний.
Надія і віра – не зрадь намагань.
Сурми грають в похід величальну.
Що ж, хай примирить всіх Бог і додасть нам здоров'я, благополуччя та Любові.
Анатолій СЕМЕНЮК,
член Національної спілки
журналістів України.
Київ. Майдан. 31 грудня 2013 р. –
1 січня 2014 р.
НА ЗНІМКАХ: ковельчани у Новорічну ніч на Євромайдані; співає Руслана.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар