Колись в Україні досить популярною була пісня, де є, зокрема, такі слова:
– Без вітру не родить жито,
Без вітру вода не шумить,
Без мрії не можна жити,
Не можна нікого любить.
З бігом літ ми все більше переконуємося у великій глибинній філософській суті цієї пісні, автор тексту якої, до речі, – відомий український поет Микола Сом. Високо цінуючи його творчий доробок, я все-таки наважився б внести у віршовані рядки невеличку "редакторську" правку і додати: "Без друзів не можна жити…".
Чому так кажу? Бо на власному досвіді переконався, яка це втіха, коли у тебе є вірні друзі! Особливо велика їх роль у подоланні тих чи інших життєвих труднощів, підтримці в реалізації якихось планів та задумів. І не обов'язково — особистих. Багато значать така допомога й підтримка у колективних справах.
Говорячи про це, маю на увазі, звичайно, передовсім діла газетні. Бо в тому, що "Вісті Ковельшини" у непростий, а інколи й жорстокий час конкуренції на ринку преси, не тільки вистояли, а й значно примножили кількість своїх читачів, є велика частка праці справжніх друзів журналістів. Вони підставили своє "плече" у період передплатної кампанії, душею сприйняли наш, як тепер кажуть, слоган: "Бути патріотом краю – значить передплачувати "Вісті Ковельщини".
І найпершим, найщирішим і найвірнішим другом газети є її читачі. Їм теж було непросто. Редакції різних видань всіма можливими і неможливими способами "заманювали" їх до себе, обіцяючи трохи не золоті гори. На фоні деяких із них — різнокольорових, білопаперових, абсолютно "незалежних" і "незаангажованих" – наша газета дійсно виглядає дещо скромніше і менш парадно. Та мешканці міста й району в кінцевому підсумку віддали перевагу саме їй, ніби підтверджуючи правильність напівжартівливого вислову: НАША – НАЙКРАЩА! Ось за цю довіру ми й дякуємо читачам і постараємося їх не підвести в новому 2014-му році.
Велику допомогу ми одержали від наших вірних друзів-зв'язківців, котрі в більшості своїй потрудилися славно й на совість. Особливо сумлінно попрацювали окремі сільські і міські листоноші, начальники багатьох відділень зв'язку, від яких багато в чому залежить доля передплати.
Найбільший "плюс" з кількості передплачених примірників "Вістей Ковельщини" порівняно із січнем 2013-го року маємо у Бруховичах, Волошках, Заріччі, Кричевичах, Мельниці, Поповичах, Радошині, Скулині, Уховецьку, у відділеннях зв'язку «Ковель-І», «Ковель-5», «Ковель-7», «Ковель-8», відділенні передплати. Спасибі Вам, дорогі поштовики!
Руку помочі людям, котрі не надто заможні, але які дуже хочуть читати міськрайонку, простягнули фонди "Рідна Волинь", "Майбутнє Волині", керівники багатьох підприємств, установ, організацій, підприємці, деякі депутати обласної, міської і районної рад, всі прізвища яких просто неможливо перелічити у короткій статті.
Як ніколи, активними були співзасновники газети – відповідальні працівники райдержадміністрації, міськвиконкому міськ- та райрад, котрі розуміють значення друкованого слова в нелегких сучасних умовах.
Підбиття підсумків передплати-2014 співпало з відзначенням гарних зимових свят – Різдва Христового і Нового року. З цієї нагоди редакція отримала десятки щирих вітань, побажань добра, радості, щастя, які додали журналістам настрою, налаштували на більш продуктивну працю.
Знову ж таки ми не маємо змоги за браком місця навіть згадати прізвища усіх друзів газети, котрі не забули нас поздоровити, але повірте: їх дуже багато. Це й очільники обласної, міської і районної влади, громадських і партійних організацій, державних і комерційних структур, колеги-журналісти, представники духовенства, правоохоронних органів, закладів освіти, культури, охорони здоров'я та ін.
А як було мило, коли нас і сусідів-поліграфістів колядками віншували гурти з "Ковельтепла", школи мистецтв, православних храмів, Заслужений працівник культури України Іван Сидорук з дітьми, учасники Євромайдану Лідія Козуля – депутат районної ради з подругами-патріотками. Частину з колядників і щедрувальників ви бачите на фотосвітлинах.
Отож, дорогі друзі, будьмо й надалі разом, віддаваймо всі свої знання, досвід, уміння рідній матері-Україні, котра їх сьогодні вкрай потребує. В єдності – наша сила!
Микола ВЕЛЬМА.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар