Сьогодні ми живемо у відповідальний і складний час. Гостро стоїть проблема єднання народу. Просив же Тарас: "Обніміться ж, брати мої!..". Почули? Прозріння з небес прийшло? Як би ж то! Розуміння нагальної потреби єднання з’явилося після того, коли студенти збудили Майдан.
Молоде тендітне зело пробивається крізь заскорузлу товщу постсовєтської тверді. Воно — без досвіду, романтичне, часом наївне, але сміливо являється на Божий світ, щоб заявити про світле європейське життя.
Великоднє дерево єднання
На стіні бібліотеки Ковельського промислово-економічного коледжу — гасло: "Єдина Україна. Єдина молодь. Єдині студенти Ковельщини". Просторий актовий зал переповнений. Тут зібралися не лише місцеві студенти, але й представники медичного коледжу, технічного ліцею і профтехучилища № 5.
На частині сцени розмістилося те диво, заради якого потрібно кидати всі нагальні справи і йти, щоб помилуватися таємничою красою пасхальної атрибутики. Писанки, паски, рушники й серветки і Великоднє дерево заворожують своєю красою і різнобарв'ям. Скільки поезії, музики і творчої думки у кожному виробі! А фарби які! І не тільки. Писанки виготовили із зерняток проса, пшениці, ниток.
Студенти стверджують, що червоне — то любов, а зелене символізує молодість. Скажу, що та любов з душі весняною, юною повінню розливалася. Знаю, що до творчої праці долучилися не тільки студенти, але й батьки, і викладачі. І таке єднання поколінь прекрасне.
— Згадую той час, коли забороняли святкування Великодня, — розповідає о. Володимир, настоятель храму Святої Великомучениці Тетяни. — Сірі будні були. А мені так захотілося, щоб люди відчули і почули це свято. Та й пішов я до церкви і вдарив у дзвони. Полинула та музика над селом. Як то було гарно!
Люди немов прокинулися від довгого сну. Зляканий партфункціонер одразу прибіг із погрозами. Та що з того? Дзвони не стихають і до сьогодні. Їх мелодія незримо звучить і в цьому залі, де відбувається чудове свято.
На столі, за яким розмістилися ведучі, — Біблія. Отак у святкових золотистих ризах прийшов Великдень. Прийшов як провісник Воскресіння Христового і нашого з вами.
— Два місяці готувалися до свята «Великдень в Україні», — наголошує головний організатор і натхненник Великоднього дійства зав. бібліотекою Неля Телючик. — Почали з групи першокурсників, а згодом долучилися інші. В цьому є якась Божа таїна, що всі таку активність виявили.
А ще одне «ноу-хау» студентів — це Великоднє дерево єднання. Кожна гілка тут символізує курс і групу. Символічна верба (священне дерево) буде висаджена на центральній клумбі біля коледжу.
"Це ж чудово, — думаю я. — Гілки, листочки — то наші юні студенти, які будуть розростатися і формувати, творити крону дерева життя".
Подумай, шановний читачу, що найбільш об'єднує народ і націю. Влада? Політики? Матеріальні блага? Це тільки додатки до основи. Тисячоліттями існує код єднання, який виражений в писанках, вишиванках, піснях. Змінюються покоління, а паска, писанка і вишиванка знову і знову нагадують, звідки ми і хто ми.
Рецепти пасок від студентів
Хочете мати найсмачнішу паску? Будь ласка. Студенти коледжу розшукали прадавні рецепти її виготовлення і щедро ними поділилися. Признаюся, що й я скуштував одну з таких пасок. Правда, вона ще не освячена, тому її назвали "здобним короваєм".
Ось один із рецептів, яким поділилися зі мною. Візьміть кілограм якісного борошна, півлітри молока, пакетик сухих дріжджів, 5 яєць, 200 г + 1 ст. ложку цукру-піску, 300 г вершкового масла, 150 г родзинок без кісточок, цедру одного лимона, третю частину чайної ложки солі і починайте "чаклувати".
При цьому відкиньте тривожні думки, огорніть себе душевною любов'ю і спокоєм. Скажу, що коли готуєте паску, то й сусіди в хаті не бажані — має бути благодатна тиша.
Борошно просійте через сито, додайте цукор і дріжджі, влийте туди підігріте молоко із розтопленим маслом і добре вимішайте тісто. Потому додайте жовток яєць, збиті білки, родзинки, цедру лимона і знову добре вимішайте. Коли тісто зійде (тут знову має бути тиша), перекладіть у форми й випікайте.
А ще юні студенти до вашого святкового столу рекомендують сирні паски. Цих рецептів декілька, але у зв'язку з обмеженою газетною площею пропонуємо лише один.
Ось які продукти рекомендують наші милі студентки. Берете 250 грамів сиру, 0,5 склянки цукру, 100 грамів вершкового масла, 6 яєчних жовтків, півжмені цукатів, півжмені родзинок (без кісточок!), півжмені кураги, ваніль і сіль за смаком, 2 свіжі полунички, 4 гілочки м'яти і 4 дольки апельсина.
Протріть сир через сито і посоліть масу. Дрібненько поріжте курагу, цукати, додайте родзинки. Все це добре вимішайте, потім додайте цукор, жовтки і знову вимішайте. Накінець додайте масло, ванілін і перетріть масу, й — у форму. Смакуйте! Насичуйтеся божественними дарами Великодня.
А ще студенти нагадали, що святковий стіл має бути прихорошений яйцями-писанками. Яйця — символ життя і чарівної сили добра. Тому вони мають бути гарно розмальовані.
Великодні яйця — це крашанки, крапанки, мальованки, дряпанки. Не вдаючись в технологію прикрашання яєць, студенти нагадують, що квіти символізують любов і радість. Пташечки — весну, колосок пшениці — достаток, яблуко — мудрість і здоров'я, хрест — це символ Всесвіту християнства. А кольори: білий — чистота, чорний — земля і багатство, блакитний — майбутнє, чисте мирне небо, зелений — молодість і весну, червоний — любов і надію, жовтий — сонце і т. д.
Передсвяткове дійство виявилося не тільки цікавим, але ще й корисним. Присутні слухали, затамувавши подих.
Де творчий дух, там вирує життя
Директорка коледжу Тетяна Селівончик вся в переживаннях. Її неспокійна творча душа — разом із студентами, які на сцені.
— Свято єднання вдалося, — підкреслили у виступах гості: Михайло Гетьман, секретар міськради та Ігор Прокопів, заступник міського голови. Очільники влади пообіцяли матеріальну підтримку і продовження свята на загальноміському рівні.
З'являється ідея — Великоднє дерево єднання висадити на площі Героїв Майдану у центрі міста (звичайно, тимчасово).
Всім учасникам свята і гостям тепло подякувала Тетяна Василівна. Вона закликала до єднання педагогічні, студентські і учнівські колективи навчальних закладів в проведенні громадських акцій і обміні досвідом роботи.
Що ж, шановний читачу, давай і ми долучимося до всіх гарних слів, які звучали в залі на адре су організаторів свята. Це — зав. бібліотекою Неля Телючик, заступник директора Олена Шульган і студенти: Влада Левчук, Серафим Бензюк, Ірина Гурич, Віктор Костюк, Настя Тищук, Таня Матвійчук, Валентин Мірчук, Вікторія Коришко, Аня Данилюк, Іванка Іськова, Сергій Якимчук, Вікторія Шудрук, Вікторія Котелюк, Ірина Телючик, Саша Коцюбан, Аня Куліневич, Мирослава Кальчук, Марія Чос, Марія Трусова, Таня Заєць.
А ще гарно читала вірші Катруся Куліковська. Окрасою свята стала молитва "Марія" у виконанні Наталії Котищук. І, звичайно, щиросердечна людська подяка Тетяні Василівні Селівончик. Там, де творчий дух, — там кипить життя і є чудове майбутнє.
...На Майдані найвищою нагородою були миті, коли за добру справу люди хором виголошували: "Молодці!». Тому і я разом з тими, що були присутніми, і з тобою, шановний читачу, голосно, щоб чув Ковель, кажу: "Молодці!" організаторам заходу!
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКАХ: під час дійства «Великдень в Україні» у промислово-економічному коледжі ЛНТУ.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар