Зворушливо й емоційно"Зустріч без прощань" – так назвали засідання клубу "Надвечір'я" у Поворську, який об'єднав ветеранів війни і праці, які в черговий раз змогли зустрітися, аби порадіти життю й поділитися спогадами.
Відомо, коли людина працює, – потрібна всім. Але коли, як кажуть, пішла на заслужений відпочинок, її іноді забувають. Важко залишатись наодинці із самотністю. Добре, якщо є діти, онуки. А коли їх нема або ж вони далеко розлетілись із батьківського гнізда?
Тоді на допомогу одиноким і хворим приходять працьовиті й милосердні соціальні працівники. Це – колектив, який у Поворську не тільки вирішує різні життєві проблеми своїх підопічних, але й організовує їм змістовний відпочинок.
Цього разу святкової атмосфери на зустрічі додала змістовно складена програма за участю працівників культури, викладачів музшколи. Ведучі зустрічі Світлана Сільчук та Ірина Федькович щирі слова вітань переплітали із спогадами про життєві долі ветеранів, яких пізніше запросили до святково накритих столів, де їх пригощали навіть варениками.
Гості свята – вчорашні хлібороби, працівники торгівлі, хлібопекарні, медики, вчителі, люди, які багаті життєвим досвідом, хліборобською мудрістю, невтомністю рук і сердець, великою любов'ю до землі. Воістину вони є гордістю села, багато з них і нині служать дороговказом в оволодінні секретами життєвої мудрості.
З хвилюванням слухали присутні розповіді, ніби перегортали сторінки свого життя. Згадали і грізні роки війни. Слова щирої вдячності прозвучали солдатам Миколі Катеринюку, Сергію Савчуку, Федору Дятлу, Філімону Демчуку, Володимиру Матяшуку.
Нелегким було і повоєнне життя, коли вони молодими взяли на свої плечі повоєнний тягар відбудови. І все, що нині є в селі, – це їхня невтомна праця. Скромні й працьовиті, вони "тримали в руках вила і граблі, тримали зброю у лиху годину, дітей ростили на своїй землі, і шанували у собі людину".
А нині ніби помолоділи, на мить згадали, як брали участь у сільській самодіяльності, а тому зворушені були віночком пісень на свою адресу. Святковій атмосфері сприяли виступи Володимира Гриценюка, Сергія Бондарчука, Івана та Юлії Федьковичів.
Гарно співала "Про Україну" Софія Матяшук, порадувала піснями Ліда Копанчук, заворожила своєю поезією Віра Тарасюк. А хто не знає Ніни Семенчук, котра щоразу дивує вишивками? Неперевершеним був виступ "Поворського батальйону", до складу якого входять соціальні працівники села на чолі із Світланою Кавун.
Варто відзначити, що у колективу соціальних працівників Поворська завжди – злагоджена робота. Терпіння, душевне тепло, щедрість несуть вони з собою, вирушаючи у домівки до своїх підопічних. Добре розуміють, що соціальна робота – це не просто професія, це – спосіб життя.
У цій благородній справі їм охоче допомагає відділ соціально-побутових адаптацій районного територіального центру з обслуговування одиноких. Завідує ним Катерина Ваколюк, яка вміло допомагає налагодити спільно із сільською радою надання соціальних послуг ветеранам, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, і спрямувати роботу на продовження їх активного довголіття.
Валентина СІЧКАР,
голова районної ветеранської організації.
Залишити коментар