Перший дзвоник 2014-го особливий. Він своїм дзвінким голосом проривається крізь канонаду війни на Сході, через похоронні марші, засвідчуючи одвічну істину – мир і життя непереможні.
Ця особливість відчувалася й на урочистій лінійці в міській гімназії.
Зоя Приступчук та Петро Купрійчук чітким строєм виводять своїх гімназійних першокласників на майдан. Їх вітають щирими оплесками.
Душевні напутні слова виголошує директорка гімназії Олена Вальчук.
Сумні нотки звучать в її голосі. Це й не дивно, адже там, на Донбасі, проливається кров. Хвилина мовчання…
Кращим гімназистам вручають похвальні листи, дипломи, грамоти. Любов Комашко зачитує наказ про зарахування учнів у гімназійну родину тих, хто сьогодні переступив поріг гімназії вперше і клянеться успішно навчатися, прославляти її добрими справами, – їх 46.
Група першокласників поетично вітає всіх із Днем знань, а Аня Плескач виконує душевно пісню, яку зустрічають бурхливими оплесками.
"Хай рушником на щастя стелиться поріг!..", – мовби вторячи цим словам, мами першокласників Лариса Григорович і Валентина Плескач дарують із щирими вітальними словами рушники класним керівникам. На цих оберегах будуть вишиті імена гімназистів 2014-го.
Свято летить птахом. І ось найурочистіша мить – лунає срібляста музика першого дзвоника. Її виконують одинадцятикласник Ілля Костюкевич і Марійка Мартинюк.
В єдиному пориві соколом до небес злетів Гімн України.
В унісон лунали вітальні слова від методиста управління освіти міськвиконкому Ганни Пикалюк та автора цих рядків.
Напутнє слово виголосили для гімназійних першокласників Зоя Приступчук та старшокласники. І я дарую гімназійній родині поетичні рядки.
І знову в клас – нам спокій тільки сниться.
Думок і мрій кружля бджолиний рій.
Ми йдем сюди цілющих знань напитися:
Гімназіє, бездонний кадуб твій!
Летіло літо. Сонце всім всміхалося.
Купалось, засмагало, а душа в тривозі.
Війна над нашим літом познущалася –
Не раз, не два упали материнські сльози.
Науки і знання – всепереможна зброя.
Навчайтесь ними досконало володіти.
У конкурсах, змаганнях хай точаться двобої.
Дай, Боже, вам під мирним небом вчитись!
Учителю! Тобі вклоняюся чолом.
Ти – світоч понад сірістю імли.
Майбутнє України – під твоїм крилом.
Святиться праця в ім'я добра й любові на
Землі.
Молюсь за вас, за себе і за всіх,
За рідне місто, за матір, за сина.
Крізь гул війни дитячий чую сміх.
То усміхається під мирним небом Україна.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Р. S. До речі, 1 вересня у гімназії провели акцію на підтримку військових в зоні АТО. Тут замість традиційних дарувань квітів організували збір благодійних коштів для наших вояків. Всього було пожертвувано майже 9 тисяч гривень.
НА ЗНІМКУ: фото на пам’ять.
Залишити коментар