Володимир Шовкошитний — письменник, видавець, доктор філософії, народний депутат Верховної Ради України першого скликання. Не так давно він уже презентував свої книги у Ковелі. Незважаючи на це, зал центральної районної бібліотеки днями був переповнений. Шанувальники творчості пана Володимира знову прийшли почути від нього мудре слово (на знімку).
Представляючи читачам гостя, Ольга Бичковська назвала його "духовним лідером України". І вона не помилилася.
Володимир Шовкошитний по всій Україні розповідає не тільки про свої книги і видавництво "Український пріоритет", але, перш за все, намагається донести до людської свідомості українську національну ідею. Він це робить за покликом серця разом із дружиною Галиною.
Письменник від першого і до останнього "дзвоника" був на Майдані. З ним пліч-о-пліч — син Родіон. Всі ми бачили на екранах телевізорів жахливе пекло, де "тітушки" несли обезголовлене тіло "майданівця". Ці кадри відзняв саме Родіон. Він був травмований, але тільки-но піднявся на ноги, став знову в стрій — захищати знамениту і пекельну Савур-Могилу.
Книги В. Шовкошитного сповнені патріотизму і фактів з історії боротьби українців за свою волю, перш за все, — в лавах УПА. Читачі оцінили позитивно його "Білий Кречет", розповідь про перезахоронення Василя Стуса та патріотичні й ліричні поезії.
Під час зустрічі було представлено новий доробок під назвою "Буревітри". Буревітри — це невеликі соколи, які захищаються гуртом від хижих круків чи орлів й перемагають. Словом, буревітри — це ми, українці, які борються проти "московської кацапії".
Для читача буде цікава позиція автора, що ґрунтується на українській національній ідеї та філософії боротьби й життя на сучасному етапі.
Володимир Шовкошитний вважає:
— пролита кров змінює нашу свідомість, гуртує і об'єднує навколо національної ідеї;
— ми переможемо, тому що наші герої ідуть на смерть заради любові до України. Вони проходять через час і залишаються у Вічності, а тирани не вмирають, а здихають;
— він не вірить в перемир'я. Доки Московія не розпадеться, на нас чекає війна. Ми всі пройдемо через мобілізацію;
— чим ближче до війни, передової лінії фронту, тим більше у вояків радості від книги;
— зрадників офіцерів і генералів судити й розстріляти, ввести воєнний стан в країні;
— батько Шевченко кличе нас до боротьби. Він, як пророк, стоїть між Богом і українським народом. Достеменно відомо, що тіло Тараса нетлінне, а значить він — наш святий, мученик;
— правдива історія — це та, яку пам'ятає народ, а далі — політичні міфи;
— в краплині морської води відображається все море, так в кожному з нас віддзеркалюється людство;
— не повертайся туди, де був щасливим, бо змінився ти й навколишній світ, і ти знайдеш там смуток;
— не бійся мріяти. Тільки мрія підіймає нас над сірим і буденним життям.
Дві години птахом пролетіли. Мала місце гостра полеміка між автором і окремими присутніми щодо правдивої історії УПА. Найголовніше — всі, хто був на цій зустрічі, збагатилися духовно.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Фото з архіву бібліотеки.
Залишити коментар