"Не зморили нас в 33-ім, і тепер наш народ не здолати"Під такою назвою пройшла “Година пам'яті” з нагоди Дня вшанування жертв голодоморів і Дня Гідності та Свободи в Люблинці.
Хвилююче, під музику "Реквієму" Моцарта звучали слова ведучої Марії Михалевської:
"Народе мій! Пам'ять знов відродилась,
Прийшла із тогочасного життя,
Щоб свічкою новою запалала
Душа, зірвавши пута забуття.
В молитвах всіх померлих пригадаю,
Живим у Бога буду щедрості просити.
Воскресне дух! Я всіх вас закликаю
Людської пам'яті свічку запалити…".
І освітили лампадки площу, де стоять пам'ятні знаки на честь жертв Голодомору, загиблих односельчан, Героїв Небесної Сотні та всіх борців за кращу долю і волю України.
З трепетом читали вірші про Голодомор Галина Оліферчук та учні Софія Кондратська, Іван Митчик, Захар Митчик, Крістіна Боярчук, Максим Гнатюк, Ліна Бешта, Діма Корнелюк, Марійка Оліферчук.
Ніколи, навіть у страшному сні, не могло наснитись, що в мирний час наша рідна земля омиється кров'ю українців — Героїв Майдану:
“...Небесна Сотня! Правди діти!
О, як хотілося їм жити!..”
Загинув на Майдані і наш земляк Едуард Гриневич. Ціною власного життя він засвідчив, як треба любити Батьківщину, як боронити свою державу, адже Україна — понад усе.
Під звуки пісні: "Мамо, не плач" хлопчик виніс портрет Едуарда з чорною стрічкою і, затамувавши подих, зупинився біля Пам'ятного знака.
Зі сльозами на очах читала свій вірш "Біль України" Олена Прадійчук. Поетеса присвятила його світлій пам'яті юного земляка та всім полеглим на Майдані.
Хвилиною мовчання люди вшан
ували загиблих від Голодомору, на Майдані та тих, хто загинув за Україну.
Отець Павло — настоятель Хресто-Воздвиженського храму та отець Матвій — настоятель храму Цілителя Пантелеймона відслужили літію за померлих.
І знову стривожили душу слова ведучої:
"Ця Сотня впала за свободу.
Немов Расула журавлі,
Ключем знялась до небозводу —
Навік від рідної землі!"
Гаслом "Слава Україні! — Героям слава!" та виконанням Державного Гімну України завершився захід.
...Сяйво сотень лампадок майже цілу ніч пломеніло на площі біля пам'ятних знаків. Всі, хто проходив повз, не міг не зупинитись і не віддати шану й тихо прошепотіти: "Упокій, Господи, душі спочилих рабів Твоїх…".
Неоніла СОЛОМЯНЮК,
директор Люблинецького
міського будинку культури.
НА ЗНІМКАХ: під час “Години пам’яті” в Люблинці.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар