…У лісі звучать пісні, озиваються троїсті музики, чути розмови людей, які прибули з різних куточків нашого краю, а також з-за кордону на свято «Лісової пісні».
Перед тим, як зібратися на галявині, де мала початися офіційна частина, присутні оглядали книжкові полиці. Тут можна було придбати різноманітну художню літературу, а також цікаві і досить оригінальні вироби народних умільців. Любителі-травознавці, пасічники теж люб’язно пропонували свої послуги.
Прологом до зворушливої зустрічі став голос сопілки, якою зачарував присутніх Тимофій Музичук. А Анастасія Гущина прочитала вірш Олександра Богачука «Монолог Мавки».
Ведучі свята – поетеса Ніна Горик та голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України Олег Потурай тепло привітали учасників свята у цьому неповторному куточку, де й досі відчувається дух незабутньої Лесі Українки.
Віддзвеніло сторіччя від того часу, як геніальна поетеса оживила у слові міфічну Мавку, вивела на сторінки драми-феєрії образи простих полісян – дядька Лева, матері Лукаша, Килини з їхніми характерами, життєвими драмами, злиднями, духовним багатством та убогістю.
– І сьогодні, коли ми відзначаємо 101-у річницю написання «Лісової пісні», промовляємо слова, за якими стоїть не лише Мавка, не лише Леся Українка, а й сама Україна: «Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!», – зазначив Олег Потурай.
Ніна Горик також сказала про те, що незабутні враження для Лесі подарували оці дрімучі ліси, люди, які спілкувалися з нею. Ще дитиною Леся вслухалася в мелодії народних пісень, захоплювалася дивом народної мови. Тому й не випадково народилася «Лісова пісня».
В урочищі Нечимному вже відбулося дванадцяте поетично-мистецьке свято, присвячене уславленню цього безсмертного шедевру світової драматургії. До речі, потрібно нагадати, що вперше в Нечимному було започатковано презентацію повісті автора цих рядків «Нечімле» ще раніше. Тоді зійшлися селяни з навколишніх сіл, приїхали гості з Ковеля.
В той час не було офіційних заяв, промов, а проходило дійство на галявині, де відтворювалися сценки із авторської книжки, палахкотіло вогнище, біля якого варив пахучу юшку уявний дядько Лев…
На галявині, де тихо стоять у замрії дуби, пригадалося оте зворушливе, незабутнє. А на «лісовій сцені» продовжується свято. До слова запрошується голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Іван Смітюх, який відзначив, що Леся Українка своїм твором «Лісова пісня» засвідчила невмирущий дух поліщуків, їх гордість і славу.
Привітав присутніх із святом голова Ковельської районної ради Петро Якубук. Він наголосив, що вже стало доброю традицією в Нечимному проводити щороку святкове дійство. І нині, заявив виступаючий, слово Лесі Українки живе з нами, живе у серці України.
Звісно, не можна уявити свята у цьому куточку без Мавки і Лукаша. Ці загадкові міфічні герої з «Лісової пісні» наче самі просяться зі сцени до присутніх. І ось чується десь близько буденний, заклопотаний голос Килини, яка вигукує, що Лукаш не хоче поратися по господарству, а все придивляється до якоїсь Мавки.
На сцені – тендітна Мавка і закоханий Лукаш. І дух захоплює, коли бачиш нестримну рвійність у коханні цієї міфічної пари.
Артистично, з любов’ю зіграли під ошатними дубами сценку на основі уривку із драми-феєрії «Лісова пісня» артисти Волинського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Людмила Савош та Сергій Єрмакович. В ролі матері Лукаша виступила заслужена артистка України Лариса Зеленова.
Неперевершеним голосом, що б’є зворушливим струменем із народних джерел, порадувала гостей відома співачка, місцева жителька Тетяна Відник. А потім на сцену запросили члена президії Національної спілки письменників України, голову Вінницької письменницької організації Михайла Каменюка, який ознайомив присутніх із своїм творчим доробком. А голова Херсонської організації Національної спілки письменників України Василь Загороднюк передав вітання з українських степів і прочитав свою зворушливу поезію.
Виступили перед глядачами й слухачами голова Івано-Франківської письменницької організації, літературний критик Євген Баран, поет, прозаїк, пісняр Ярослав Ткачівський, а також поетеса із Львівщини Любов Проць.
На імпровізованій сцені – літератори, що приїхали із Республіки Білорусь. Микола Сенкевич та Микола Патіюк натхненно прочитали вірші на рідній білоруській мові.
Незвичним виступом на цей раз здивували скулинські аматори сцени. Вони потішили оригінальною постановкою «Косовиця». Кожна деталь, рух, розмова відображалася так, як робили і говорили у давнину поліщуки. Порадували присутніх й білинські аматори гурту «Родина».
Чимало задоволення отримали присутні від троїстих музик Ковельського районного будинку культури, фольклорного дуету Петра Журавля, Григорія Бойчука, а також найменшого учасника свята – юного соліста Сашка Шевчука.
Власні вірші на урочистостях прочитали волинські поети Тетяна Яков’юк, Надія Гуменюк та інші. Хвилюючим, емоційним був виступ поета і прозаїка Василя Гея.
І ось знову озвалася сопілка, на якій зворушливо зіграв переможець багатьох всеукраїнських та міжнародних музичних конкурсів, сопілкар із села Пісочного Ковельського району Тимофій Музичук.
Голова обласної письменницької організації Олег Потурай оголосив прізвища переможців конкурсу молодих літераторів. Керівник обласного благодійного Фонду «Майбутнє Волині» Івана Омелянюка Ігор Верчук вручив переможцю його Віталіні Литвиновій сертифікат на видання першої книжки.
Ще довго на лісовій галявині веселилися у той день учасники свята «Лісова пісня».
Степан СКОКЛЮК.
Фото Сергія ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар