З доріг, де тиша спитьДень села, що відбувся в Доротищі, почався із богослужіння у Свято-Успенському храмі. Минуло п’ятсот десять років відтоді, як на невеличкому пагорбі у цьому селі піднялася у небо золотистими хрестами пам’ятка, яка щоразу привертає увагу дослідників давнини.
І за весь цей час ні страшні лихоліття, ні війни не зруйнували храм. А зводили в селі спочатку дерев’яну церкву. Навкруги, як говорять очевидці, стояв могутній дубовий ліс, з нього й брали потрібний матеріал для споруди. А цеглу – з місцевої цегельні.
– В храмі й зараз зберігається чудотворна ікона Божої Матері, – розповідають селяни. – Благодійна сила вперше з’явилась під час пожежі, коли її знайшли на попелищі…
У «Книзі опису чудес ікони Доротищенської Божої матері» читаємо, що у неї була обпалена під час пожежі рана, але, як не дивно, образ її зовсім не пошкоджений. В такому стані вона зберігається й понині.
Після літургії продовжилось свято села на території поблизу сільського будинку культури.
Зібралися тут односельчани, всі, хто прибув на урочистість, щоб відзначити знаменну дату заснування села. Перед тим, як провести офіційну частину, на площі відбулося змагання сільських спортсменів з перетягування каната, піднімання гир, підтягування на перекладині. Тепло присутніх вітали й самодіяльні артисти, які демонстрували своє вміння розважати, дарувати українські народні пісні. Концерт відбувся за участю клоунів і солістів. Активну участь у змаганні спортсменів взяв голова Волинської обласної організації УНП, депутат райради Ігор Верчук.
Фойє сільського будинку культури, як тільки закінчився концерт, заполонили односельчани, інтелігенція, люди, які приїхали з різних куточків нашого краю.
Потішила присутніх унікальна виставка, яку з любов’ю організувала завідуюча сільською бібліотекою Валентина Шпилюк. Ось перед нами старовинний, сплетений із верболозу, пліт. Зверху на ньому висять глечики, капелюхи, наче хтось приніс їх із сивої давнини. А доповнюють цю «галерею» дитячі колиски, які висять, прялки, кошики, серпи, яких тепер ніде не побачиш.
Біля вікна – цілий «букет» незвичних портретів на полотні. Їх вишила місцева майстриня Альона Приступа.
– Подивіться, – запрошує Валентина Шпилюк, – які на цих вишивках незвичайні барви. Просто диво та й годі!
Не можна відірвати очей від краси, що створили на полотні сільські умільці. Вражають оригінальністю вироби з бісеру Іванни Мар’юсик з Доротища.
Урочисту частину свята розпочав вступним словом депутат районної ради Андрій Броїло.
– Сьогодні ми відзначаємо незвичайну дату – п’ятсот десяту роковину з дня першої писемної згадки про Д
оротище, – сказав він. – Тут був, як згадують старожили, красивий краєвид – «дорога тиші». Стояли ліси, а через них йшла дорога, над якою була дійсно загадкова тиша.
У задумі дрімали велетенські
дуби. Під ними рясніли гриби, ягоди. Такою пригадують люди свою малу батьківщину, на якій народжували дітей, пекли хліб, ловили у тихих водоймах рибу…
З радісною подією привітала присутніх виконуюча обов’язки сільського голови Світлана Гуль, яка наголосила, що село потребує не тільки праці, а й молоді, дерзання тих, хто має прийти на зміну старшому поколінню.
На сцені – самодіяльні артисти, які дарували учасникам свята задушевні пісні, поетичні рядки, вітання із прекрасним святом рідного села. Аматори сцени читали пристрасні вірші про те, що їм найбільш рідне.
Приїхали на свято також фольклорні колективи із сіл Тойкута, Гішина, які порадували своїх сусідів неперевершеними виступами на сцені. Привітав із Днем села голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Іван Смітюх. Тако
ж виступив заступник голови райдержадміністрації Ан
дрій Мигуля, який подарував учасникам урочистості пісню.
Закінчилося свято села пізно ввечері. На подвір’ї сільського будинку культури грала музика, веселилася молодь. А щедрі кухарі, що чаклували біля вогнища, пригощали смачною юшкою…
Степан СКОКЛЮК.
НА ЗНІМКАХ: свято в Доротищі.
Фото автора.
Залишити коментар