Нечимне – священне місце УкраїниДля кожної людини існують місця, до яких, де б вона не була, хочеться повернутися. Наймогутніший магніт - це та земля, на якій вона народилася і зробила перші кроки. І хай обійстя вже немає, невидима сила кличе туди поглянути, відчути і згадати.
Такою ж магічною силою володіє знамените, мабуть, на весь світ Нечимне. Ось уже п'ятнадцять літ поспіль тисячі людей їдуть на місце дійства "Лісової пісні". І хоч уже немає хижі дядька Лева, і хай заросло озеро, але кожен хоче побувати у тому просторі, де живуть невидимі Мавка, Лукаш, Лісовик, Перелесник.
Ось і в цю суботу та неділю відбулося свято "Лісової пісні". Прибули на Ковельщину письменники і поети з Харкова, Закарпаття, Івано-Франківська, Луцька, Тернополя, Рівного, Білорусі та Болгарії.
Забігаючи наперед, озвучу спільні враження прибулих: "Не чекали такого дива. Скільки пізнали! Емоції, незабутні враження переповнюють серце і душу. Оті ваші чисте повітря, доброту і гармонію стосунків, хочемо взяти з собою, щоб поділитися із своїми земляками. Ви маєте неоціненний скарб – бережіть його!".
Заради таких оцінок варто жити, діяти і творити. А скарбничка успіху відкривається просто: це відповідальна професійна робота районного відділу культури, начальника Тетяни Матяшук, вагома підтримка керівників райдержадміністрації та районної ради, і, звичайно, організаторські творчі зусилля голови Волинської організації Національної спілки письменників України Ольги Ляснюк.
Свято розпочалося за давно випробуваним сценарієм. Біля пам'ятника Лесі Українки, що у центрі міста Ковеля, 6 серпня зібрались гості, небайдужі ковельчани, а з ними – голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, голова районної ради Андрій Броїло, заступник міського голови Ігор Прокопів. Відбувся невеликий мітинг, на якому слово мали очільники влади та гості. До підніжжя пам'ятника лягли квіти, як данина пам'яті і пошанування геніальної поетеси.
Не втримаюся і нагадаю, що ковельчани гідно увіковічнили свою любов до родини Косачів. Центр міста носить назву великих предків. Це – бульвар Лесі Українки, парк культури і відпочинку імені поетеси, вулиці Олени Пчілки, Драгоманова, Косачів і згадуваний вже пам'ятник. У цьому просторі ковельчани щодня рухаються, живуть, відпочивають, творять і працюють. Це – до слова!
Потому гості перемістилися до Колодяжного, де досвідчені музейники, з напрочуд доброю душею, огорнули присутніх теплом дружнього спілкування. "Якась душевна аура панувала в музеї", – у відповідь на слова похвали, каже, Віра Комзюк, завідувачка закладу.
Та немає часу на спочинок. Письменницька братія на чолі з Ольгою Ляснюк у центральній районній бібліотеці організувала творчий вечір для ковельчан. Звільнившись від офіційності, поети дарували ковельчанам свої найкращі вірші, вплітаючи у них інтим і гумор. Дві години промайнули, як одна мить, і присутні ще довго не хотіли розходитися, а це значить, що дійство було цікаве, а поезія – затребувана, що в Україні є літературні таланти та генії.
На вечорі виступив фольклорний гурт "Намисто" (Ковель).
(Продовження у наступному повідомленні).
Залишити коментар