Напевно, чимало моїх земляків старшого і середнього поколінь, беручи участь у святкових заходах з нагоди 26-ої річниці Незалежності України, мимоволі згадували події 90-их, які відійшли в історію безповоротно і назавжди.
Саме тоді розпочинався шлях нашої держави в омріяне майбуття, яке уявлялося щасливим і безхмарним, мирним і безтурботним. В ім’я цього майбуття національно-демократичні сили, представників яких чимало було на Волині і Ковельщині, з ризиком для власної безпеки і навіть життя таємно підіймали жовто-блакитні прапори на димарях котелень і дахах багатоповерхівок, організовували санкціоновані і несанкціоновані владою мітинги й маніфестації, підпільно випускали газети, які пропагували українську національну ідею, друкуючи їх в Прибалтиці, а потім розповсюджуючи серед своїх земляків, розповідали і писали правду про національно-визвольну боротьбу українського народу, робили багато інших патріотичних справ.
Коли сьогодні ветеранів демократичного руху запитати, чи виправдалися їх тодішні надії і сподівання, не сумніваюся, що дехто скаже: «Ні, не такою я уявляв собі вільну Україну. Я навіть гадки не мав, що через чверть століття в країні процвітатимуть корупція
і злочинність, політичний бандитизм і розгул рейдерства. Ніколи не міг подумати, що сусідня країна, яка називала себе «братньою», по-розбійницькому анексує Крим, розпочне гібридну війну на Донбасі».
Що ж, гірка правда у цих словах є. Але інша правда полягає у тому, що, незважаючи на всі труднощі і негаразди, нерозв’язані проблеми, Україна як держава відбулася. Її народ сьогодні монолітний і згуртований, як ніколи. Кращі його представники мужньо протистоять російським агресорам і їх бандитським посібникам на Сході країни, не шкодуючи ні сил, ні навіть власного життя заради майбутньої Перемоги.
Чи не найголовнішим досягненням нашої Незалежності є високий дух патріотизму, який об’єднав людей різного віку і професій, ідейних переконань і релігійних конфесій. Гасло «Слава Україні! Героям слава!» – це наша своєрідна молитва, яку часто повторюємо.
Особливо яскраво все це було помітно під час цьогорічного відзначення Дня Незалежності як у місті, так і в районі, як у великих селищах, так і в маленьких селах. Про них ми розповіли у минулому номері «Вістей Ковельщини».
Сьогодні ж публікуємо фотосвітлини, які ще не були використані, але на яких теж зафіксовані зворушливі і хвилюючі миті воістину всенародного торжества 23–24 серпня ц. р. Дивлячись на маєво синьо-жовтих прапорів, розмаїття барвінкових вишиванок, щасливі і усміхнені обличчя земляків, розумієш: Україна, її воля, її пісня не вмруть, не загинуть!
Михайло КУЗЬМУК.
Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.
Наша пісня, наша слава не вмруть, не загинуть!
і злочинність, політичний бандитизм і розгул рейдерства. Ніколи не міг подумати, що сусідня країна, яка називала себе «братньою», по-розбійницькому анексує Крим, розпочне гібридну війну на Донбасі».
Залишити коментар