Репортаж / «Нова радість стала, яка не бувала…»

Різдво – свято, яке вабить своїм колоритом, зачаровує  звичаями, можливістю зустрічей у родинному колі. У ці чудові дні у нашому місті проходив  фестиваль колядок, який зібрав чимало прихильників. Примітно, що це перший концерт в оновленому Народному домі «Просвіта». Тож колядники, глядачі не стримували своїх емоцій і з радістю ділились враженнями від мистецького дійства та  залу, де все відбувалось. 

Вітаючи ковельчан з Різдвом, міський голова Олег Кіндер побажав усім миру, міцного здоров’я,  благополуччя, успішного, багатого на добрі справи року. Олег Олексійович наголосив, що його дуже радує те, що вдалося здійснити мрію багатьох ковельчан – перетворити це приміщення на справжній храм мистецтва, де і надалі лунатиме щира українська пісня, звучатимуть колядки, куди приходитимуть люди відпочити душею і вкотре переконатись, яке багате наше місто талантами.

Фестиваль, який покликаний  зберігати і примножувати  народні традиції, став популярним у нашому місті. Благочинний міського деканату УПЦ КП, настоятель  храму Димитрія Солунського протоієрей Анатолій Александрук, який і є фундатором цього свята (до речі, цього разу він спробував себе і у ролі ведучого) каже: «Традиційно на другий день Різдва церковні колективи більше двадцяти років зустрічаються, щоб провести вечір колядок, щоб порадіти за новонародженого Христа. Приємно, що прийшло стільки людей. Нинішній  концерт ще особливий тим, що нас зустріла зовсім інша «Просвіта». Сьогодні всі були щиро здивовані цим приміщенням.  Тож усіх з Різдвом!  Хай радісні будуть свята, хай запанує мир в нашій державі, мир в кожній родині».

Усі колективи досить серйозно готувались до фестивалю. Вивчали нові твори, підбирали щирі віншування.  Ольга Смичик, яка щораз виступає у хорі церкви Святого Володимира, розповідає: «Програму розучуємо з відомим у Ковелі музикантом, композитором Олегом Корнелюком. У нього є власні колядки. Одну з них ми вперше представили торік, але і сьогодні вона звучатиме, бо є дуже актуальною для нас. У ній йдеться про те, щоб мир якнайшвидше запанував в Україні». 

У вишиванці перед сценою бачимо юну ковельчанку, яка готується до виступу, – це Вікторія Смичик. Як з’ясувалось, вона навчається у Волинському коледжі культури і мистецтв, закінчила міську гімназію.  Розповідає, що якось останнім часом не доводилось бувати в «Просвіті»: «Зайшла і не зрозуміла, де я. Таке враження, ніби потрапила у філармонію. Порівняти, як було і є тепер – це фантастичні зміни. Я рада за своє місто. Думаю, і наша  програма, яку ми так ретельно готували,  буде достойною цього залу».

Учасниця цього колективу Світлана Романчук продовжує нашу бесіду: «У кожній нашій колядці  розкрита тема. Мелодійні. Ліричні. Співзвучні. Гармонійні. Ми всі слухаємо один одного. А ще настрою додало, що ми співатимемо у новому залі. Я сьогодні вперше тут, але я дуже вражена. Бачу, яка робота зроблена. Хочеться подякувати тим людям, які все продумали, які тут працювали». 

Вона як  у воду дивилась. Колядування хору церкви Преображення Господнього глядачі зустріли оваціями. Продовжуємо дізнаватись   про секрет такого тріумфального виступу  у керівника колективу, настоятеля храму отця Ростислава: «Дуже скурпульозно ставлюся до репертуару,  вивчення партій. Сам маю музичну освіту. Голоси у нашому колективі унікальні. Мені поталанило з людьми. Стараємось дотримуватись професійного рівня академічного церковного співу». І тут у нашу розмову втручається літня жінка, яка щиро і від душі дякує священику: «Яка насолода від вашого співу. Браво!».

Отець Ростислав, який, напевно, і не очікував сам такої високої оцінки, дещо знітився і  продовжив: «Як відомо, театр починається з вішалки. Сьогодні було так приємно, що у «Просвіті» відновив роботу гардероб. Багато зроблено в оформленні залу. Тепер  у нашому місті є можливість інтелігентно, гарно проводити мистецькі заходи. Щоправда, трішки шкода, що місць дещо поменшало. Але ж які стільці! Зрозуміло, що таких зручних, комфортних  сидінь можна розмістити менше. Зал прекрасний. Бачу, що старались всі: міська влада, адміністрація закладу, будівельники. Мені дуже сподобалось».

На сцені змінювались колективи, але незмінною залишалась атмосфера свята.  Уже під завісу фестивалю зустрічаємо Галину Голубович, яка і сама неодноразово виходила на сцену «Просвіти». Зараз вона очолює благодійний фонд Почесного громадянина нашого міста Івана Омелянюка «Майбутня Волинь – Україна». Пані Галина не шкодує компліментів: «Ви знаєте, без цього концерту свято не свято. Особливо мені сподобались три колективи –  храмів  Святої Світлани, Святого Володимира і Преображення Господнього. Це було професійно, на високому рівні. Це було вишукано, по-особливому. А «Просвіта»  втішила неймовірно. Я цього чекала дуже давно, скільки живу в Ковелі. Знаєте, просто блискуче, чудово. Прекрасно, що це, врешті, відбулось».

Марія КОВАЛЬЧУК.

НА ЗНІМКАХ: під час фестивалю колядок у міському Народному домі «Просвіта».

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.

Різдво – свято, яке вабить своїм колоритом, зачаровує  звичаями, можливістю зустрічей у родинному колі. У ці чудові дні у нашому місті проходив  фестиваль колядок, який зібрав чимало прихильників. Примітно, що це перший концерт в оновленому Народному домі «Просвіта». Тож колядники, глядачі не стримували своїх емоцій і з радістю ділились враженнями від мистецького дійства та  залу, де все відбувалось. 

Вітаючи ковельчан з Різдвом, міський голова Олег Кіндер побажав усім миру, міцного здоров’я,  благополуччя, успішного, багатого на добрі справи року. Олег Олексійович наголосив, що його дуже радує те, що вдалося здійснити мрію багатьох ковельчан – перетворити це приміщення на справжній храм мистецтва, де і надалі лунатиме щира українська пісня, звучатимуть колядки, куди приходитимуть люди відпочити душею і вкотре переконатись, яке багате наше місто талантами.

Фестиваль, який покликаний  зберігати і примножувати  народні традиції, став популярним у нашому місті. Благочинний міського деканату УПЦ КП, настоятель  храму Димитрія Солунського протоієрей Анатолій Александрук, який і є фундатором цього свята (до речі, цього разу він спробував себе і у ролі ведучого) каже: «Традиційно на другий день Різдва церковні колективи більше двадцяти років зустрічаються, щоб провести вечір колядок, щоб порадіти за новонародженого Христа. Приємно, що прийшло стільки людей. Нинішній  концерт ще особливий тим, що нас зустріла зовсім інша «Просвіта». Сьогодні всі були щиро здивовані цим приміщенням.  Тож усіх з Різдвом!  Хай радіснібудуть свята, хай запанує мир в нашій державі, мир в кожній родині».

Усі колективи досить серйозно готувались до фестивалю. Вивчали нові твори, підбирали щирі віншування.  Ольга Смичик, яка щораз виступає у хорі церкви Святого Володимира, розповідає: «Програму розучуємо з відомим у Ковелі музикантом, композитором Олегом Корнелюком. У нього є власні колядки. Одну з них ми вперше представили торік, але і сьогодні вона звучатиме, бо є дуже актуальною для нас. У ній йдеться про те, щоб мир якнайшвидше запанував в Україні». 

У вишиванці перед сценою бачимо юну ковельчанку, яка готується до виступу, – це Вікторія Смичик. Як з’ясувалось, вона навчається у Волинському коледжі культури і мистецтв, закінчила міську гімназію.  Розповідає, що якось останнім часом не доводилось бувати в «Просвіті»: «Зайшла і не зрозуміла, де я. Таке враження, ніби потрапила у філармонію. Порівняти, як було і є тепер – це фантастичні зміни. Я рада за своє місто. Думаю, і наша  програма, яку ми так ретельно готували,  буде достойною цього залу».

Учасниця цього колективу Світлана Романчук продовжує нашу бесіду: «У кожній нашій колядці  розкрита тема. Мелодійні. Ліричні. Співзвучні. Гармонійні. Ми всі слухаємо один одного. А ще настрою додало, що ми співатимемо у новому залі. Я сьогодні вперше тут, але я дуже вражена. Бачу, яка робота зроблена. Хочеться подякувати тим людям,які все продумали, які тут працювали». 

Вона як  у воду дивилась. Колядування хору церкви Преображення Господнього глядачі зустріли оваціями. Продовжуємо дізнаватись   про секрет такого тріумфального виступу  у керівника колективу, настоятеля храму отця Ростислава: «Дуже скурпульозно ставлюся до репертуару,  вивчення партій. Сам маю музичну освіту. Голоси у нашому колективі унікальні. Мені поталанило з людьми. Стараємось дотримуватись професійного рівня академічного церковного співу». І тут у нашу розмову втручається літня жінка, яка щиро і від душі дякує священику: «Яка насолода від вашого співу. Браво!».

Отець Ростислав, який, напевно, і не очікував сам такої високої оцінки, дещо знітився і  продовжив: «Як відомо, театр починається з вішалки. Сьогодні було так приємно, що у «Просвіті» відновив роботу гардероб. Багато зроблено в оформленні залу. Тепер  у нашому місті є можливість інтелігентно, гарно проводити мистецькі заходи. Щоправда, трішки шкода, що місць дещо поменшало. Але ж які стільці! Зрозуміло, що таких зручних, комфортних  сидінь можна розмістити менше. Зал прекрасний. Бачу, що старались всі: міська влада, адміністрація закладу, будівельники. Мені дуже сподобалось».

На сцені змінювались колективи, але незмінною залишалась атмосфера свята.  Уже під завісу фестивалю зустрічаємо Галину Голубович, яка і сама неодноразово виходила на сцену «Просвіти». Зараз вона очолює благодійний фонд Почесного громадянина нашого міста Івана Омелянюка «Майбутня Волинь – Україна». Пані Галина не шкодує компліментів: «Ви знаєте, без цього концерту свято не свято. Особливо мені сподобались три колективи –  храмів  Святої Світлани, Святого Володимира і Преображення Господнього. Це було професійно, на високому рівні. Це було вишукано, по-особливому. А «Просвіта»  втішила неймовірно. Я цього чекала дуже давно, скільки живу в Ковелі. Знаєте, просто блискуче, чудово. Прекрасно, що це, врешті, відбулось».

НА ЗНІМКАХ: під час фестивалю колядок у міському Народному домі «Просвіта».

Фото Ольги СТЕБЛЕВЕЦЬ.