Хай перемагає гуманізм!Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця святкував 8 травня 140 років від часу заснування. Він ґрунтується на одвічному прагненні людей до миру і злагоди, дотриманні принципів гуманності, неупередженості, нейтральності, незалежності, єдності, універсальності, добровільності.
Червонохресний рух став надійною опорою для знедолених, сиріт, інвалідів, немічних, хворих, самотніх. Він є останньою інстанцією, куди люди завжди можуть звернутись за допомогою.
У квітні 1918 року відбувся І з'їзд Товариства в Україні, хоча традиції його впроваджувалися у часи Запорозького козацтва, Кримської війни.
І ось минуло 95 років Товариству Червоного Хреста України.
До лав його добровільно вступали кращі представники інтелігенції – лікарі, вчителі, громадські діячі, письменники. Навіть велика княгиня Ольга була сестрою милосердя, професори Пирогов і Скліфосовський служили Червоному Хресту; Боткін, Пирогов, Мечніков – лікували немічних, будучи на війні. Письменники М. Булгаков, А. Чехов, С. Руданський, К. Паустовський були санітарами в червонохресних наметах під час воєнних подій.
Наша Ковельська районна організація Товариства Червоного Хреста України старається підтримувати традиції червонохресної служби. Ми пропагуємо здоровий спосіб життя, працюємо за програмами "Патронажна медсестра", "Зупинимо туберкульоз в Україні", "Попередження ВІЛ/СНІДу в Україні серед молоді Волині", "Здорова нація – здоровий спосіб життя", "Дослухайся до свого серця", "Гуманітарний чобіток" та інші.
Але самі, без добрих людей, ми не вижили б, і наші можливості звелись би до нуля. На щастя, світ не без добрих людей, які вважають, справою честі сповідувати гуманізм, милосердя та бажання допомогти ближньому.
Нещодавно я як керівник групи волонтерів Волині побувала в Польщі. Там є дуже багато громадських організацій, які намагаються допомогти бідним і нещасним, створюючи здорову конкуренцію – хто перший і якнайбільше зробить. Держава теж не стоїть осторонь, займає активну позицію щодо благодійності. Із заробітної плати поляків відраховується один відсоток «на бідність», які ідуть на потреби Польського Червоного Хреста. Фінансування програм вирішується в Кабінеті міністрів, де виділяють певні кошти на забезпечення цих програм. Червонохресні марки купують члени Товариства і коштують вони 10, 30 злотих, що відповідає 26 і 78 гривням. А наші марки коштують 2, 5, 10 гривень. Та якби не суми від червонохресних марок, не було б фінансової можливості допомогти ближньому в Україні.
На превеликий жаль, українці не хочуть розуміти, що зібрані кошти ідуть на рятування людей. Особливо "бідні" банкіри, деякі підприємства, яким "не під силу" зібрати по 2-5 грн. раз у рік на благородну благодійну справу. Дуже шкода, що нам доводиться принижуватись, іти з простягнутою рукою, просити, а у відповідь чути: "Що мені за це буде?". А нічого не буде – буде совість чиста перед Богом і людьми!
До свят ми стараємось допомогти нужденним продуктовими наборами, солодощами, пасками (те, чого не бачать багато хто з дітей-інвалідів, сиріт, бідних, немічних). І це завдяки спонсорам, які постійно допомагають. Хочеться їм низько вклонитись за їх добро. Це – Г. Лузін, О. Місюра, О. Лисакова, І. Смітюх, Г. Жилка, В. Козак, В. Шава, Л. Ларіонова, П. Смаль, Н. Фалько, Є. Топоровський, П. Сорока, Д. Башко та інші.
Теплі і щирі слова подяки шлю працівникам апарату виконкому і депутатами Ковельської міської ради – вони не тільки наші добрі друзі-благодійники, але й справжні державні люди. Також велике і щире "спасибі" – Ковельському міському голові О. Кіндеру, секретарю ради М. Гетьману, заступнику голови І. Прокопіву, начальнику управління праці і соціального захисту С. Сагаль.
Коли нашій організації, дякуючи головному лікарю МТМО О. Самчуку та міському голові О. Кіндеру, надали нове приміщення по вул. 40 років Перемоги, то вони зробили все необхідне, щоб приміщення нам дісталося з ремонтом і меблями. Від цих керівників ми відчуваємо всілякі увагу на підтримку.
Дуже хотілося б, щоб держава більше переймалась проблемами Червоного Хреста, щоб були фінансові програми, щоб нас не принижували, коли звертаємось за допомогою, а надавали її щиро і від душі. Тоді було б краще майбутнє в українців і України.
Тож нехай перемагає гуманізм, а ми, люди доброї волі, працюймо в ім'я блага і добра всіх, хто у цьому відчуває поребу.
З повагою –
Людмила СТАХОРСЬКА,
голова Ковельської районної організації Товариства Червоного Хреста України.
Залишити коментар