Буря війни на Сході країни потрощила, поруйнувала будівлі. Зірвала з насиджених, облаштованих місць сотні, тисячі сімей. І водночас відкрила в наших душах доброту, милосердя, благочинство.
Саме війна висвітлила унікальні риси характеру українця – героїзм, патріотизм і національну ідентичність, яка підтверджує, що ми є народ і нація з великої літери. Навіть європейцям є чому у нас повчитися.
На Ковельщину зі Сходу прибули біженці. Там у Дебальцевому, Горлівці, Первомайську, Макіївці, Георгіївці вони покинули все: житло, роботу, друзів і приїхали сюди.
Запитую в Олега Куцова:
– Як облаштувалися?
– Ми приїхали з Горлівки 4 грудня 2014 року. Звикаємо до нового життя. Поставилися до нас добре. Селищна рада надала грошову допомогу. Зареєструвалися в Ковельському центрі зайнятості. Надіємось, що і робота знайдеться, – відповідає переселенець з Горлівки. – Звичайно, виникають незручності і проблеми, але влада, служби стараються прийти на допомогу.
Організатори зустрічі з переселенцями постарались: тут є всі служби, які можуть допомогти потерпілим.
Тетяна Максимук, начальник відділу організації працевлаштування населення міськрайонного центру зайнятості роз'яснює:
– Кожен може стати у нас на облік. Ми маємо багато вакансій, і в змозі запропонувати вам роботу. Більше того, у нас діють курси, на яких ви можете здобути ту чи іншу спеціальність.
– А як бути, коли я вважаюся на роботі, але фірми у Луганську уже давно немає. Що слід зробити, аби стати на облік в центрі?
– На облік поки що ви не станете. Через суд можете припинити свій трудовий договір. Але приходьте, і ми вам запропонуємо якусь роботу. Це можливо.
Марина Бєлова на мої запитання відповідає:
– Запитуєте, як живемо? Звичайно, тяжко. Є сім'я, а грошей для прожиття немає. Потрібно знайти роботу. І свій бізнес не організуєш без відповідних коштів. Бувають випадки, коли рідні та батьки допомагають. А у нас батьки вже скоро розміняють восьмий десяток. Тут їм самим допомога потрібна.
Світлана Ювченко, заступник начальника управління соцзахисту населення райдержадміністрації інформує присутніх про те, що їхня установа реєструє переселенців зі Сходу, видає необхідні довідки і надає всі види встановленої допомоги.
– Всім приділено увагу, видано допомогу, – підкреслює вона. –Звертайтесь, і ми будемо старатися допомогти в тих чи інших питаннях.
Не стоїть осторонь цих нагальних проблем і служба у справах дітей райдержадміністрації (Сергій Ілюшик). Позиція служби така ж конструктивна.
Директор районного Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Юрій Кондратович вручив Новорічні подарунки. 10 сімей, які проживають на Ковельщині, отримали рушники, мило, шампуні, пральний порошок тощо. Словом, все, що необхідне для гігієни (на знімку).
Ю. Кондратович наголосив, що ця допомога надійшла від Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд "Благополуччя дітей".
– Такі благодійні акції відбулися у Луцьку, Луцькому та Рожищенському районах. Ми розуміємо, що ці дарунки не вирішать всіх проблем у сім'ях переселенців, але хочемо підкреслити, що знаємо ці проблеми і намагаємось чим можемо підтримати і матеріально, і морально, – наголосив пан Юрій.
Степан Топольський, керівник апарату райдержадміністрації, зазначив:
– Спасибі всім, хто прибув до нас. Ми мали на меті поспілкуватися у невимушеній обстановці. Запрошено соціальні служби, які можуть вирішити ті чи інші питання, роз'яснити і порадити. Ми розуміємо, як вам складно, тому звертайтесь чи в режимі особистого спілкування, чи по телефону.
Сьогодні – день жалоби за невинно убієнними під Волновахою. Це горе кожного з нас. Вшануймо пам'ять про загиблих хвилиною мовчання, – виголосив він.
Схилився в жалобі синьо-жовтий стяг із чорною стрічкою на будівлі районної бібліотеки. Це його захищають, не шкодуючи життя, наші хлопці.
Але цей прапор – символ мирного неба і багатого пшеничного поля, а сьогодні він ще й ознака нашої доброчинної душі.
"Чим можемо, допоможемо. В біді сам на сам не залишимо". Це своїми діями стверджують відповідальні працівники районної виконавчої влади. Воістину, Україна єдина, а значить – непереможна!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар