Наша спільна справа
Напевно, мало зараз є людей, які не хотіли б змінити цей світ на краще. Шлях до цього не такий уже й складний: доброта, людяність, любов до ближнього, хороші вчинки. Добрі справи роблять нас щасливими та сповненими гідності людьми.
І сьогодні, коли у нас – мир, а на Сході – війна, все більше українців стають благодійниками чи волонтерами, збирають гроші на допомогу українській армії або на лікування поранених унаслідок боїв на Сході.
Однією із небайдужих жителів Ковельського району виявилась мешканка села Волі-Любитівської Клімчук Світлана Володимирівна, яка звернулась у Волонтерський центр при Ковельській районній раді, запропонувавши свою допомогу.
Протягом тижня жінка самостійно збирала кошти, обійшовши такі села, як Свидники, Колодяжне, Воля- Любитівська, Поповичі, Голоби та село Козин (Рожищенського району). Світлана Володимирівна переважно зверталась за допомогою до знайомих людей, адже із впевненістю знала, що рідні люди допоможуть зібрати якнайбільше коштів для воїнів.
Незадовго перед цим у виконавчий апарат районної ради надійшло повідомлення від депутата районної ради Володимира Андросюка про те, що військовослужбовець із Ковельського району Прокоп'єв Віктор Іванович потребує військового бушлата.
Коли при зустрічі голова районної ради Андрій Броїло запитав у Світлани Володимирівни, що спонукало її зайнятися волонтерством, жінка відповіла: “Гуманітарна допомога для бійців АТО – це не просто допомога, а обов'язок, який повинен виконувати кожен громадянин України. Я не можу стояти осторонь, коли в країні війна, коли про проблеми українських військових сьогодні говорять усі і вголос”.
В свою чергу, Світлана Клімчук повідомила, що всього зібрано близько 2000 гривень, з них: 500 гривень – на купівлю військового бушлата земляку Прокоп'єву Віктору Івановичу, за інші кошти буде закуплено засоби гігієни, цигарки, каву для бійців АТО.
Минулого тижня також з ініціативи районної влади було організовано збір продовольства сільськими головами району для підтримки військовослужбовців. І уже перша партія цієї допомоги була відправлена від жителів Кричевичівської, Городищенської та Мощенської сільських рад на Схід України.
Ми, дорослі люди, не любимо слово "благодійність" за те, що воно має дещо поблажливий відтінок, та й взагалі було не раз дискредитоване. Але, якщо вдуматися, творити благо – що може бути краще? Врятувати життя або здоров'я людини, подарувати їй міцний сон, зручний одяг, нормальну їжу або просто добре слово і віру в людей – що може бути важливіше?
Думаєте, це занадто складно, дорого, болісно? Зовсім ні….. Правда ж?
Виконавчий апарат Ковельської районної ради.
Наша спільна справа
Напевно, мало зараз є людей, які не хотіли б змінити цей світ на краще. Шлях до цього не такий уже й складний: доброта, людяність, любов до ближнього, хороші вчинки. Добрі справи роблять нас щасливими та сповненими гідності людьми.
І сьогодні, коли у нас – мир, а на Сході – війна, все більше українців стають благодійниками чи волонтерами, збирають гроші на допомогу українській армії або на лікування поранених унаслідок боїв на Сході.
Однією із небайдужих жителів Ковельського району виявилась мешканка села Волі-Любитівської Клімчук Світлана Володимирівна, яка звернулась у Волонтерський центр при Ковельській районній раді, запропонувавши свою допомогу.
Протягом тижня жінка самостійно збирала кошти, обійшовши такі села, як Свидники, Колодяжне, Воля- Любитівська, Поповичі, Голоби та село Козин (Рожищенського району). Світлана Володимирівна переважно зверталась за допомогою до знайомих людей, адже із впевненістю знала, що рідні люди допоможуть зібрати якнайбільше коштів для воїнів.
Незадовго перед цим у виконавчий апарат районної ради надійшло повідомлення від депутата районної ради Володимира Андросюка про те, що військовослужбовець із Ковельського району Прокоп'єв Віктор Іванович потребує військового бушлата.
Коли при зустрічі голова районної ради Андрій Броїло запитав у Світлани Володимирівни, що спонукало її зайнятися волонтерством, жінка відповіла: “Гуманітарна допомога для бійців АТО – це не просто допомога, а обов'язок, який повинен виконувати кожен громадянин України. Я не можу стояти осторонь, коли в країні війна, коли про проблеми українських військових сьогодні говорять усі і вголос”.
В свою чергу, Світлана Клімчук повідомила, що всього зібрано близько 2000 гривень, з них: 500 гривень – на купівлю військового бушлата земляку Прокоп'єву Віктору Івановичу, за інші кошти буде закуплено засоби гігієни, цигарки, каву для бійців АТО.
Минулого тижня також з ініціативи районної влади було організовано збір продовольства сільськими головами району для підтримки військовослужбовців. І уже перша партія цієї допомоги була відправлена від жителів Кричевичівської, Городищенської та Мощенської сільських рад на Схід України.
Ми, дорослі люди, не любимо слово "благодійність" за те, що воно має дещо поблажливий відтінок, та й взагалі було не раз дискредитоване. Але, якщо вдуматися, творити благо – що може бути краще? Врятувати життя або здоров'я людини, подарувати їй міцний сон, зручний одяг, нормальну їжу або просто добре слово і віру в людей – що може бути важливіше?
Думаєте, це занадто складно, дорого, болісно? Зовсім ні….. Правда ж?
Виконавчий апарат Ковельської районної ради.
Залишити коментар