Не будьте байдужими!
В Слові Божому написано: «Хто прийме одного з малих цих, той Мене приймає» (Луки 9:480) і «Що ви зробите одному з малих цих, те ви для Мене зробите» (Матвія 25:40).
30 вересня, в День святих Віри, Надії та Любові та матері їх Софії, відзначається в Україні День усиновлення. День заснування державного свята – 30 вересня 2009 року.
Усиновити дитину – це не просто прийняти її у свою родину, це взяти відповідальність за все її життя, віддати їй частинку свого життя, забезпечити її спадком, вкладати у неї все найкраще, що ми маємо.
Ніхто не знає, чому так в житті буває: комусь вдається дітей народити, ще й не раз побувати у лікарні і перервати небажану вагітність. А комусь омріяне дитя сниться, тягне до мами рученята, а коли „щаслива” матуся прокидається, то холодний піт приводить до тями, а подушка лишається мокрою від сліз.
Деякі матері після чергових проблем із старшими дітьми, можуть з серця сказати: „Тільки ті, у кого немає дітей, – щасливі”. А інші тільки й мріють поринути у море тих проблем, тоді б життя мало для них інший сенс...
В день, коли на світ з’являється малюк, щасливі батьки сяють посмішками. Нові незвичні ролі – Мама, Тато!!! Вони відчувають себе іншими людьми: відповідальнішими, дорослішими, досвідченішими. Але є батьки, які стають мамами і татами не в момент народження малюка, а тоді, коли цей малюк трішечки підріс, набув свого життєвого досвіду, навіть, зневірився у тому, що є на світі добрі та люблячі дорослі люди, які прийшли до батьківства шляхом усиновлення.
Усиновлення чи прийомна сім’я?
Є кілька форм виховання дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, визначених законодавством: опіка, усиновлення, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Чим же вони відрізняються?
Опікунство і піклування – влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї близьких родичів дитини.
Усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, тобто колишня сирота стає повноправним членом родини і має усі права, які мають біологічні діти.
За законодавством, усиновити можна дитину, яку покинули в пологовому будинку після досягнення нею двомісячного віку або через два місяці від того моменту, коли дитину покинули. Усиновленню підлягають і діти, чиї батьки позбавлені батьківських прав.
Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні. Проте суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.
Коли батьки дитини відомі, усиновлення здійснюється за їх згодою – юридичною мовою, вони мають написати відмову від дитини. Якщо дитина перебуває у сиротинці, проте має опікунів, усиновлення можливе лише з їхньої згоди або за рішенням органу опіки і піклування.
Усиновлювачі отримують від держави одноразову допомогу як при народженні дитини.
Усиновити дитину може: подружжя або одинока жінка (чоловік), повнолітня дієздатна особа, особа старша за дитину не менш, ніж на 15 років, вітчим або мачуха, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з батьком або матір’ю дитини.
Існує поняття таємниці усиновлення. Так, інформація про родини, що стоять у черзі на усиновлення, є конфіденційною. Усиновлена дитина також має право на таємницю факту її усиновлення, в тому числі й від неї самої. Щоб зберегти таємницю, Закон дозволяє усиновлювачам бути записаними як батьки дитини, змінити відомості про місце народження та дату народження, зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини.
За розголошення таємниці усиновлення Закон передбачає кримінальну відповідальність – штраф або позбавлення волі до двох років.
Ще одна форма – прийомна сім’я. За такої форми виховання діти приймаються в родину до досягнення ними повноліття (18 років) або ж до закінчення ними навчання, але не пізніше 23 років.
Будинок сімейного типу діє на тих самих умовах, що і прийомна сім’я, але приймає 5-10 дітей. Батьки виступають водночас і вихователями.
Дітям, які втратили родину, може допомогти кожен, хто небайдужий: одні – усиновлять, інші – допоможуть дитині знайти батьків, треті – нададуть фахову консультацію тим, хто виявив бажання усиновити, або тим, хто вже усиновив.
На сьогоднішній день у Ковельському районі функціонує 3 дитячих будинки сімейного типу та 5 прийомних сімей, де виховується 25 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, проживає 6 сімей, де виховуються 9 усиновлених дітей, і найближчим часом ще одна сім’я нашого району пригорне до серця 3 малюків!
Усиновлення – це особлива дорога батьківства: благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами… Тому саме в цей день – у День усиновлення, служба у справах дітей Ковельської райдержадміністрації від щирого серця вітає тих відважних батьків, які здійснили цей відповідальний крок і взяли дитину у свою родину: бажаємо їм розуміння, доброти, терпіння та здоров’я. Адже бути батьками – це один із найважливіших обов’язків, який доводиться виконувати у житті, але водночас найбільш цікавий та гідний старань.
Тим, у кого тільки-но народжується бажання допомогти знедоленій дитині, хочеться побажати, щоб при зустрічі з нею ви не зупиняли себе, не стримували свого серця – притулити її до себе, погладити по голівці, взяти за руку! Загляньте у її сумні очі. Впізнаєте? Це ваша дитина. Вона чекала на вас від самого народження. Вона буде поруч, коли ви будете робити свої перші кроки, як тато і мама. Вона буде любити вас. Вона буде пробачати вам помилки так, як ви будете пробачати їй дитячу неслухняність. І ви будете справжньою дружною родиною, тому що в основі ваших відносин лежатиме тільки любов!
Не лишайтеся байдужими до дитячих доль!
За додатковою інформацією звертатись до служби у справах дітей Ковельської районної державної адміністрації: м. Ковель, вул. Незалежності, 73, тел. 5-16-40.
Лариса МІЛІНЧУК,
головний спеціаліст служби у справах дітей Ковельської райдержадміністрації.
В Слові Божому написано: «Хто прийме одного з малих цих, той Мене приймає» (Луки 9:480) і «Що ви зробите одному з малих цих, те ви для Мене зробите» (Матвія 25:40).
30 вересня, в День святих Віри, Надії та Любові та матері їх Софії, відзначається в Україні День усиновлення. День заснування державного свята – 30 вересня 2009 року.
Усиновити дитину – це не просто прийняти її у свою родину, це взяти відповідальність за все її життя, віддати їй частинку свого життя, забезпечити її спадком, вкладати у неї все найкраще, що ми маємо.
Ніхто не знає, чому так в житті буває: комусь вдається дітей народити, ще й не раз побувати у лікарні і перервати небажану вагітність. А комусь омріяне дитя сниться, тягне до мами рученята, а коли „щаслива” матуся прокидається, то холодний піт приводить до тями, а подушка лишається мокрою від сліз.
Деякі матері після чергових проблем із старшими дітьми, можуть з серця сказати: „Тільки ті, у кого немає дітей, – щасливі”. А інші тільки й мріють поринути у море тих проблем, тоді б життя мало для них інший сенс...
В день, коли на світ з’являється малюк, щасливі батьки сяють посмішками. Нові незвичні ролі – Мама, Тато!!! Вони відчувають себе іншими людьми: відповідальнішими, дорослішими, досвідченішими. Але є батьки, які стають мамами і татами не в момент народження малюка, а тоді, коли цей малюк трішечки підріс, набув свого життєвого досвіду, навіть, зневірився у тому, що є на світі добрі та люблячі дорослі люди, які прийшли до батьківства шляхом усиновлення.
Усиновлення чи прийомна сім’я?
Є кілька форм виховання дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, визначених законодавством: опіка, усиновлення, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Чим же вони відрізняються?
Опікунство і піклування – влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї близьких родичів дитини.
Усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, тобто колишня сирота стає повноправним членом родини і має усі права, які мають біологічні діти.
За законодавством, усиновити можна дитину, яку покинули в пологовому будинку після досягнення нею двомісячного віку або через два місяці від того моменту, коли дитину покинули. Усиновленню підлягають і діти, чиї батьки позбавлені батьківських прав.
Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз’єднані при їх усиновленні. Проте суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.
Коли батьки дитини відомі, усиновлення здійснюється за їх згодою – юридичною мовою, вони мають написати відмову від дитини. Якщо дитина перебуває у сиротинці, проте має опікунів, усиновлення можливе лише з їхньої згоди або за рішенням органу опіки і піклування.
Усиновлювачі отримують від держави одноразову допомогу як при народженні дитини.
Усиновити дитину може: подружжя або одинока жінка (чоловік), повнолітня дієздатна особа, особа старша за дитину не менш, ніж на 15 років, вітчим або мачуха, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з батьком або матір’ю дитини.
Існує поняття таємниці усиновлення. Так, інформація про родини, що стоять у черзі на усиновлення, є конфіденційною. Усиновлена дитина також має право на таємницю факту її усиновлення, в тому числі й від неї самої. Щоб зберегти таємницю, Закон дозволяє усиновлювачам бути записаними як батьки дитини, змінити відомості про місце народження та дату народження, зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини.
За розголошення таємниці усиновлення Закон передбачає кримінальну відповідальність – штраф або позбавлення волі до двох років.
Ще одна форма – прийомна сім’я. За такої форми виховання діти приймаються в родину до досягнення ними повноліття (18 років) або ж до закінчення ними навчання, але не пізніше 23 років.
Будинок сімейного типу діє на тих самих умовах, що і прийомна сім’я, але приймає 5-10 дітей. Батьки виступають водночас і вихователями.
Дітям, які втратили родину, може допомогти кожен, хто небайдужий: одні – усиновлять, інші – допоможуть дитині знайти батьків, треті – нададуть фахову консультацію тим, хто виявив бажання усиновити, або тим, хто вже усиновив.
На сьогоднішній день у Ковельському районі функціонує 3 дитячих будинки сімейного типу та 5 прийомних сімей, де виховується 25 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, проживає 6 сімей, де виховуються 9 усиновлених дітей, і найближчим часом ще одна сім’я нашого району пригорне до серця 3 малюків!
Усиновлення – це особлива дорога батьківства: благородна і складна, переповнена емоціями, очікуваннями, тривогами… Тому саме в цей день – у День усиновлення, служба у справах дітей Ковельської райдержадміністрації від щирого серця вітає тих відважних батьків, які здійснили цей відповідальний крок і взяли дитину у свою родину: бажаємо їм розуміння, доброти, терпіння та здоров’я. Адже бути батьками – це один із найважливіших обов’язків, який доводиться виконувати у житті, але водночас найбільш цікавий та гідний старань.
Тим, у кого тільки-но народжується бажання допомогти знедоленій дитині, хочеться побажати, щоб при зустрічі з нею ви не зупиняли себе, не стримували свого серця – притулити її до себе, погладити по голівці, взяти за руку! Загляньте у її сумні очі. Впізнаєте? Це ваша дитина. Вона чекала на вас від самого народження. Вона буде поруч, коли ви будете робити свої перші кроки, як тато і мама. Вона буде любити вас. Вона буде пробачати вам помилки так, як ви будете пробачати їй дитячу неслухняність. І ви будете справжньою дружною родиною, тому що в основі ваших відносин лежатиме тільки любов!
Не лишайтеся байдужими до дитячих доль!
За додатковою інформацією звертатись до служби у справах дітей Ковельської районної державної адміністрації: м. Ковель, вул. Незалежності, 73, тел. 5-16-40.
Лариса МІЛІНЧУК, головний спеціаліст служби у справах дітей Ковельської райдержадміністрації.
Не будьте байдужими!
Залишити коментар