В Україні анонсовано ряд знакових для суспільства нововведень. Серед них – початок роботи Антикорупційного суду і фінансування медустанов за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Також очікується здорожчання залізничних квитків на 12% і проїзду в громадському транспорті на 20%... Проте чи не найрезонанснішими є законодавчо запроваджені нові комунальні правила. Про що йдеться і як ці зміни позначаться на житті простих громадян? Про це розповідають “Сільські вісті”.
ПОЧНЕМО з найболючішого, що стосується кожного, — здорожчання газу, гарячої води і тепла для населення. Як відомо, уряд України, очолюваний Володимиром Гройсманом, у 2016 році прийняв постанову, котра, зокрема, передбачає механізм автоматичного перегляду раз на півроку ціни на газ, аби зрівняти її з ринковою.
Нинішнього року Кабінет міністрів уже двічі анонсував перегляд тарифів на “блакитне” паливо. Згідно з одним зі сценаріїв, газ може зрости у ціні відразу на 65%. Відтак тарифи на гарячу воду і тепло для побутових споживачів автоматично «поважчають», як мінімум, на 45%. І хоча днями з’явилося повідомлення, буцімто газ для населення не подорожчає принаймні до серпня, добре обізнані з урядовим закуліссям експерти радять, як мовиться, не розслаблятися. Як не крути, а здорожчання енергоносіїв неминуче, адже цього вимагають іноземні фінансові “донори”.
Почувши цю новину, багато хто розпачливо розведе руками: куди ж іще піднімати тарифи? Для більшості родин вони непосильні. Через це вже 63% українських сімей підсіли на урядову «субсидійну голку», тоді як розмір цієї держдопомоги той же Кабмін почав скорочувати… Що в такій ситуації залишається робити? Люди кажуть, що не будуть платити, бо реально нема чим. А політологи прогнозують: багато хто не платитиме із принципу, хоч і матиме для цього фінансові можливості. Адже терпіння людей має свої межі, відтак несплата стане актом суспільної непокори владі.
Утім, можновладці таку реакцію «норовливого народу», виявляється, передбачили. З 10 червня набрав чинності Закон «Про житлово-комунальні послуги», який запровадив нові правила для постачальників комунальних послуг та простих українців. Документ містить чимало неприємних сюрпризів для населення.
Так, якщо споживач не платить за утримання комунальною службою будинку, централізоване постачання холодної або гарячої води, постачальник має право взагалі припинити йому надання цих послуг. Належить лише за 30 діб офіційно (рекомендованим листом) попередити про це власника житла. Якщо за цей час споживач реструктуризує або сплатить борг, цього не робитимуть. Коли ні, помешкання можуть “відрізати”, наприклад, від тієї ж холодної води. Проте не від електричної енергії та “блакитного” палива. Про це в Законі так і сказано: «Виконавець комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу) має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги».
Наступна норма нового Закону також прикро вразить споживачів: бодай на один день прострочив платіж за комунальну послугу — заплати пеню. Її розмір — 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення, починаючи з 21 числа. Виходить, якщо прийшов рахунок, приміром, на 1000 грн., але хтось зміг заплатити із запізненням на 30 днів, треба бути готовим, що офіційно виставлений рахунок за цей же період збільшиться на 3 гривні.
Як бракує грошей на оплату комірного, то звідки вони візьмуться ще й на пеню? Вже й без того борг українців за «комуналку» сягнув 32,9 мільярда гривень. Лише цього року зріс на 14%...
Проте в такій сутужній для збіднілого народу ситуації чинні закони передовсім захищають надавачів послуг, наділивши їх правом відбирати у споживачів за борги майно, включаючи й нерухоме. Прецеденти в областях, хоч і поодинокі, вже є. Наприклад, у Рівному за борг у розмірі 11 тисяч з водопостачання у старенької бабусі та її дочки показово відібрали квартиру. Нерухомість пішла «з молотка», про що, мабуть, із виховною метою, було широко оповіщено населення.
Втім, як зазначають експерти, поки що про масову кампанію з відбору рухомого та нерухомого майна українців за борги не йдеться. Адже це призведе до неконтрольованих наслідків. У Луцьку був випадок, коли до людини прийшов службовий виконавець описувати майно за борги. У відповідь чоловік дістав рушницю і не пустив його на поріг. Звичайно, це серйозне правопорушення, але народ доведений до відчаю...
Водночас у новому Законі з’явилося поняття «плата за абонентське обслуговування». Це гроші, які постачальник витрачає на розподіл комунальної послуги, обслуговування приладів тощо. Запровадження щомісячної абонплати на воду і опалення вже не раз було анонсоване, а подекуди з ініціативи місцевої влади така норма й без ухвали Закону діє понад рік. Принагідне уточнення: про запровадження абонплати за газ та електроенергію у новому Законі наразі не йдеться. Там так і сказано: «Плата за абонентське обслуговування — сума, яку споживач платить виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання газу та електроенергії)».
Хоч Закон уже набрав чинності, Кабмін мав до 10 червня розробити і затвердити пакет документів, які б врегулювали механізми нарахування абонплати та пені. Чи чиновники цього не встигли зробити, чи все ж можновладці побоялися народного гніву, але 7 червня парламент відтермінував до 1 травня 2019-го набрання чинності Законом «Про ЖКП» — саме в частині регулювання комунальних послуг. Відтак відстрочено й уведення в дію не лише нових здирницьких тарифів, а й пені за житлово-комунальні послуги. Утім…
Усім добре зрозуміло, що «відтерміновано» не значить «скасовано». Надто у світлі обіцянок урядовців, які за першої-ліпшої нагоди підготують законопроект про скасування відтермінування чинності певних положень Закону. І будьте певні: документ набере потрібну для ухвалення кількість голосів. Особливо, якщо наприкінці літа знову з’ясується, що таку принципову вимогу ставлять перед Україною всемогутні міжнародні кредитори.
А тим часом гроші продовжує знецінювати інфляція, і ситуації не рятують ні зростаючі соціальні стандарти, ні підвищені зарплати і пенсії. Ось дані зі звіту Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. Опитування показали, що сьогодні вже кожен четвертий українець не може навіть раз на п’ять років оновити одяг і взуття. Грошей на те, щоб бодай раз на рік поїхати сім’єю відпочити, немає у половини опитаних. Майже третині громадян не вистачає гривень на оплату необхідних товарів і послуг охорони здоров’я. Крім цього, кожен четвертий опитаний не має достатньо коштів для того, аби бодай через день їсти страви з м’ясом, рибою. За визначенням науковців інституту, рівень бідності населення торік був найбільшим за період із 2007 року майже в усіх групах домогосподарств.
Олена КОЩЕНКО.
Залишити коментар