Тетяна Невелич: "Коли дитина дарує посмішку - це вже велика перемога..."Сьогодні для молодої людини важливо не лише обмежуватися гарними знаннями, а й займати активну громадянську позицію, особливо, якщо мова йде про благодійність та допомогу ближнім. Приємно, що у нашому місті мешкають саме такі особистості.
Знайомтеся: Тетяна Невелич — студентка Ковельського промислово-економічного коледжу, активістка Ковельської міської молодіжної громадської організації «Молоді регіони», учасниця конкурсу «Кращий студент Волині», що відбувався в рамках фестивалю «Студіналія.UA» у Луцьку.
Головним завданням цього конкурсу було презентувати свій проект, як такий, що обов’язково мав би бути втілений в життя.
«Я представляла соціально благодійний проект «Назустріч дітям», — розповіла Тетяна Невелич. — Він спрямований на те, аби вселити віру в добро у серця дітей з дитячих будинків та інтернатів, котрі позбавлені цього з дитинства. Також одним із основних завдань проекту є залучення громадськості до проблем, пов’язаних з дітьми-сиротами. Після підбиття підсумків конкурсу усім учасникам було виділено певну суму коштів задля реалізації їх ідеї та задумів».
На запитання, що саме підштовхнуло на створення проекту, центром якого є діти-сироти, Тетяна відповіла: «У всьому світі є діти-сироти, і наша країна, на жаль, не виняток. І якось менше звертаєш на це увагу, доки не побачиш цього «зсередини», на власні очі. Важко зберігати хоча б якийсь зовнішній спокій, коли маленький хлопчик розповідає про те, що вже тиждень чекає на тата, який обіцяв приїхати, але так і не приїхав, а інший — просить збудувати з ним «тюрму
» із конструктора, тому що там — його тато, якого він хоче побачити.
Важко стримувати сльози, коли вихователька розповідає про кожного з цих діток, їх історії життя, про те, якими жорстокими бувають дорослі. Можливо, не в наших силах повернути таким дітям повноцінне щасливе дитинство, але просто прийти погратися, поспілкуватися, розказати казку чи послухати їх віршики й пісеньки — це вже реально. Вони потребують, насамперед, уваги, звичайної людської любові».
Повернувшись до Ковеля, Тетяна, перш за все, згуртувала навколо себе студентів-однодумців, з якими і приступила до організації свого проекту. Першим спеціалізованим закладом, який відвідали студенти, став Волинський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей-сиріт. Розпочалося знайомство із розповіді Тетяни про себе та свій проект, а далі були подарунки (фотопринтер, м’ячі, настільні ігри, солодощі) та багато дитячих посмішок.
З подібним візитом молодь завітала в гості й у iнтернатну групу для дошкiльнят, сформовану на базi ДНЗ №6. Діткам цього закладу було виділено кошти для реставрування дерев’яної альтанки, розташованої на майданчику для дозвілля вихованців.
Початок гарної справи покладено. У Тетяни та її друзів ще багато цікавих ідей, тож ми обов’язково не раз почуємо про них, адже їх гасло: «Щоб повірити в добро, потрібно почати робити його!».
Юрій КОНДРАТОВИЧ.
НА ЗНІМКУ: Тетяна НЕВЕЛИЧ.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар