Рідного слова джерелоСльоза і усмішка, тиха колискова і життєстверджуючі акорди радості, безмежні хвилини щастя і гірка печаль – це наша мова. Велична та дзвінкоголоса, лірична та спокійна, мелодійна та сонячна, вона з маминого лона навіки увійшла в душу українського народу, стала його дороговказом і оберегом.
Цьому навчають дітей у кожній родині, це прищеплюють вихованцям наставники у ЗОШ І-ІІІ ст. № 8. Кожне слово, сказане педагогами, – витончене і точне, виважене і продумане, аби діти вірили не лише в унікальність рідної мови, а й у власну неповторність і неординарність. Щоби з гордістю говорили: «Ми – українці!»,
Лейтмотивом свята, яке відбулося нещодавно у закладі і присвячувалося Дню української писемності та мови, була ідея виховання гордості за нашу державу, її славетну історію, за Волинську землю – колиску духовності і затишку.
Учасниками дійства (на знімках) стали учні 3-А к
ласу, вихованці Турчик Алли Федорівни, їх батьки та бабусі й фольклорний гурт школи «Веселка», яким керує Гончар Ірина Василівна.
Педагоги з великою любов’ю готували цей захід, бо прагнули, щоби діти вкотре вбирали у свої сердечка відчуття любові і довіри до свого, рідного. Школярі теж презентували власні доробки, які засвідчили їх глибокі переконання, що рідне слово для них – це мамина ласка, бабусина казка, це рідна домівка, школа і стежинка, яка до них веде, це земля, на якій зростають, це щасливе майбутнє, в яке вірять.
Хай ніколи наші діти не міліють душами, хай торкаються їх сердечок лише Любов і Добро!
Антоніна Цешинська,
заступник директора
ЗОШ І-ІІІ ст. №8.
Залишити коментар