9 листопада бібліотечний клуб шанувальників рідної мови «Перлина» відзначив День української писемності та мови.
Свято минуло, та лишило по собі теплий спогад про молитовне єднання у родинному колі. Представників трьох поколінь зібрала разом любов до рідного слова – мовленого, співаного, друкованого. Так, наші одвічні берегині – Мова, Пісня і Книга – віками збирають розсіяних у часі і просторі дітей України і творять із них націю.
Попри заборони й утиски протягом трьох століть, вони зберегли й себе, і свого творця – український народ. Сьогодні їх доля – у руках кожного з нас.
Цю думку проілюстрували невигаданими життєвими історіями члени та гості клубу: освітяни району – А. М. Гладун, О. Й. Мулярчук та О. А. Пех, директор Ковельської ЦБС Г. М. Божик, священик о. Іван Оринчак із с. Колодяжного, голова Ковельської ГО «Союз Українок» А. М. Полякова, зав. відділом обслуговування ЦРБ О. П. Ткачук.
Особливо зворушливою була історія про родинну реліквію, яку принесла на зустріч одна з гостей клубу. Це – малесенький (можна сховати у долонях) український молитовник 1915 року видання, що супроводжував до ГУЛАГу юнака, засудженого за зв’язок з УПА.
Молитовник був єдиною ниточкою, що пов’язувала з рідною землею і додавала сили, щоб вижити. І вони вижили у тому пеклі – він, його наречена, зв’язкова УПА – і повернулись додому, зростили троє дітей, дочекались шістьох онучок, дві з яких, художниці, нині мешкають в Ірландії, а дві, скрипальки, – у США.
Воістину дивовижною є сила молитви і сила рідного слова. Тож завершили ми нашу зустріч «Молитвою до мови» Катерини Мотрич у виконанні учасниць драмгуртка «Дивослово» міського Палацу учнівської молоді.
Ольга Бичковська,
методист Ковельської
центральної районної бібліотеки.
Залишити коментар