Ковельському професійному ліцею – 45! Рівно стільки років стіни цього училища, яке згодом стало ліцеєм, пам’ятають свою славну історію й пишаються нею. «Біографія» навчального закладу складається з доль учнів, педагогів та інших працівників, багата цікавими подіями.
В середині 60-х років у Кабінеті Міністрів СРСР було прийнято рішення про будівництво на Волині в місті Ковелі заводу сільськогосподарських машин, підпорядкованого союзному Міністерству тракторного та сільськогосподарського машинобудування. Відкриття такого заводу, якоюсь мірою, вирішило б проблему залучення вільних робітничих рук, яких на Волині було вдосталь.
Але на машинобудівному виробництві працювати повинні виключно висококваліфіковані робітники, яких потрібно було десь підготувати.
Тому згідно з наказом від 4 серпня 1967 р. Держкомітету України з ПТО та наказу від 22 серпня 1967 р. Львівського міжобласного ПТО було прийнято рішення про створення на базі заводу, що будувався, професійно-технічного училища, яке б і забезпечило його кваліфікованими кадрами.
Училищу було присвоєно № 57 Львівського міжобласного управління ПТО, офіційне відкриття якого відбулося 12 грудня 1967 року; тоді ж розпочали навчання 120 учнів.
Перші учні навчалися за спеціальностями «токар», «слюсар», «електромонтер» й отримали робітничі дипломи вже в наступному 1968 році.
З розбудовою заводу сільськогосподарських машин потреба в робітничих кадрах зростала, відповідно збільшувався набір на навчання, зростала кількість професій.
З початку сімдесятих років набір проводився вже не тільки на базі середньої школи, а й випускників восьмих класів. Середню освіту вони продовжували здобувати у вечірній школі, що спричиняло цілий ряд незручностей.
Тому-то було прийняте рішення поєднувати професійну підготовку із здобуттям середньої освіти.
В 1974 році було створене управління профтехосвіти у Волинській області, і Ковельське МПТУ-57 реорганізоване в Ковельське середнє професійно-технічне училище № 7.
Важливою віхою в історії навчального закладу став 1975 рік, коли було здано в експлуатацію гуртожиток, в якому отримали житло і учні училища, і багато хто з його працівників. З’явилися нові можливості для організації позакласної роботи.
Створюється широка мережа гуртків художньої самодіяльності, технічної творчості, спортивних секцій.
Розпад Радянського Союзу в 1991 році приніс нові віяння і в профтехосвіту. Скоротилося виробництво, відпала потреба в одних професіях, проте з’явився попит на нові, яких вимагав час і ринок праці.
З 1992 року в училищі розпочато підготовку фахівців з народних промислів художнього спрямування: гончарів-живописців, вишивальниць художньої вишивки, майстрів з виготовлення художніх виробів з лози.
З 1998 року училище розпочинає свою співпрацю з міським центром зайнятості і на його замовлення проводить перепідготовку безробітного населення за професіями «електромонтер з ремонту побутової техніки», «автослюсар», «перукар-манікюрниця», «кухар».
В цьому ж році було започатковано підготовку за професією «оператор комп’ютерного набору, секретар керівника». З того часу комп’ютерний парк суттєво оновився і розширився: зараз в навчальному закладі діє два повноцінних комп’ютерних кабінети.
В різні роки біля керма навчального закладу стояли люди різні за характерами, освітніми спеціальностями, але єдині в своєму прагненні створити навчальний заклад нового для Волині типу – професійний. І кожен з них, відповідно до часу, політичних та економічних віянь, вніс свою «частку» в його створення, становлення та розвиток.
Під керівництвом першого директора училища О. П. Мисика (1967 – 1974 рр.) були облаштовані приміщення, впорядкована територія.
Під час керівництва Б. В. Попова (1971 – 1975 рр.) паралельно з професійною підготовкою було розпочато навчання учнів на базі неповної середньої освіти. Молоді люди отримали можливість здобувати в училищі і професію, і середню освіту.
В 1975 – 1981 рр., коли директором був М. М. Шабанов, в училищі обладнані предметні кабінети, навчальний заклад перейшов на кабінетну систему навчання. Контингент досягнув свого апогею – більше тисячі учнів.
В 1981 – 1985 рр. директор училища – М. Б. Пужицький. Тривав подальший розвиток матеріально-технічної бази, підвищення професійного рівня викладацького складу.
З 1985 р. по 1997 р. під керівництвом Г. М. Грушки розпочинається будівництво нового корпусу. Відкривається новий професійний напрямок – народні промисли. Відповідна база створюється для підготовки гончарів, вишивальниць, виробників художніх виробів з лози, автослюсарів.
В 1997 – 2011 роках очолював навчальний заклад Заслужений працівник професійно-технічної освіти В. П. Сахарчук. Саме в цей період проведено комп’ютеризацію, оновлення матеріально-технічної бази. Училище отримало статус ліцею.
Я керівником закладу став з жовтня 2011 року, перед цим пройшовши в ліцеї всі професійні щаблі, починаючи від майстра виробничого навчання, викладача.
У різні роки й на різних посадах в МПТУ-57, СПТУ-7, професійному ліцеї працювали і працюють люди, котрі творили історію цього навчального закладу і самі стали його історією.
Серед піонерів ковельської профтехосвіти – М. І. Семенець, В. П. Дячук, В. Я. Шафета, М. С. Подзігун, К. І. Романчук, В. А. Олексюк, В. В. Марієвич, М. І. Генкін, В. М. Федоров, С. С. Головчич, Є. Я. Новосад, О. І. Шацький, Є. О. Карпук, М. С. Суслін, С. В. Кондарук, О. І. Шершун, І. С. Ілюшик, А. О. Звичайний, В. К. Стречен, О. Т. Федорук, Г. М. Войтюк, В. І. Ярмолюк, В. К. Сергієнко.
В 70-ті роки із започаткуванням середньої освіти з’являється нова хвиля майстрів виробничого навчання та викладачів, які примножували славу навчального закладу. Серед них – С. З. Максимук, В. В. Дятел, Д. М. Смичик, О. Ф. Фіщук, К. Г. Дмитрусик, О. Н. Вальчук, С. С. Вальчук, К. Л. Храброва, Л. В. Шелєпова, Б. Я. Сметюх, Р. В. Троцюк, Т. С. Костючик, Ю. І. Лозовицький, А. І. Шворак, В. М. Тишик, Л. Є. Карплюк, Н. М. Сидорчук.
Сьогоднішній педколектив – це «сплав» досвіду і молодості: ветерани ПТО Л. О. Хмеляр, Н. І. Архипова, В. О. Харатін, О. Г. Вацек, О. О. Рижко, Є. С. Пашинський, Я. І. Сахарук та перспективна молодь Ю. Є. Фугіль, К. Ю. Мацкевич, Н. П. Антонюк, О. С. Цимбал, А. П. Мацук, О. Ф. Верховод, Л. В. Маринчук, А. В. Шворак, Л. І. Павляшик.
Вміло координують роботу педагогічного колективу заступники директора Б. Є. Козакевич (з НВЧ), Ю. О. Сєрков (з НВР), Т. О. Орловська (з НЧ), старший майстер В. П. Сахарчук, методист Л. В. Никитюк, які докладають всіх зусиль, аби навчити і випустити в життя якнайбільше кваліфікованих робітників.
Показником високої працездатності викладацького колективу є той факт, що серед його представників 13 викладачів є спеціалістами вищої категорії.
Професійно-технічну підготовку в ліцеї забезпечують 15 майстрів виробничого навчання, 11 з яких мають відповідну робітничу кваліфікацію, тож вміло прищеплюють учням любов до обраної ними професії.
Окрім того, В. П. Сахарчуку присвоєно звання «Заслужений працівник освіти (ПТО)», Л. В. Никитюк – «Викладач-методист», В. М. Темрук, Л. О. Хмеляр, Н. І. Архипова – «Старший викладач», І. В. Дзивульський, В. В. Дятел, Л. В. Маринчук – «Майстер виробничого навчання ІІ категорії», нагороджено знаками «Відмінник освіти» – В. П. Сахарчука, Ю. О. Сєркова, Л. О. Хмеляр, В. М. Темрук, І. В. Дзивульського, В. В. Дятла та «Антон Макаренко» – Ю. О. Сєркова.
Сьогодні в ліцеї навчається більше 400 учнів за професіями: «токар», «фрезерувальник», «електромонтер», «електрогазозварник», «слюсар з ремонту автомобілів», «монтажник санітарно-технічних систем і устаткування», «кравець», «вишивальниця художньої вишивки», «перукар-манікюрниця», «виробник художніх виробів з лози».
В 2012 — 2013 навчальному році підготовка буде здійснюватися на базі 9 класів за спеціальностями «токар, фрезерувальник», «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, газозварник», «слюсар з ремонту автомобілів, електрогазозварник ручного зварювання», «виробник художніх виробів з лози, квіткарка», на базі 11 класів – «електрогазозварник», а це дасть можливість нашим учням освоїти замість однієї дві професії.
Отримавши статус ліцею, навчальний заклад має змогу підняти рівень професійної підготовки робітничих кадрів на більш високий рівень, забезпечити їх конкурентоздатність на сучасному ринку праці.
Крім того, навчання в ліцеї проводиться на випуску корисної продукції, яка має свого споживача. Це – різноманітні меблі та інші вироби з лози, легкий одяг, художня вишивка, костюми для художньої самодіяльності, гаражні ворота, інструменти та пристрої для ремонту автомобілів, оригінальні зварні вироби з елементами художньої ковки, господарський інвентар тощо.
Заклад отримав ліцензії на нові професії, яких потребує нинішній ринок праці в місті та області. Це – «ланцюгов’язальник», «електрозварник ручного зварювання», «слюсар з ремонту автомобілів, електрогазозварник».
За період свого існування Ковельський професійний ліцей випустив понад 15 тисяч кваліфікованих робітників та понад 700 робітників – за угодою з державною службою зайнятості.
Кваліфіковані робітничі кадри, випускники ліцею працюють не лише в Ковелі та на Волині, а й у різних куточках України, близького та далекого зарубіжжя.
Досягли високих показників за своєю професією, стали раціоналізаторами, новаторами виробництва Валентин Шафета, Микола Моргун, Юрій Привиден, Петро Воврищук, Сергій Васько, Богдан Петровський, Григорій Харатін, Андрій Нечипорук, Олег Никитюк, Ірина Мороз, Руслан Мартинюк, Іван Познякевич.
Стали інженерами, керівниками виробництва Юрій Лобанов, Олександр Борисюк, Віктор Лисковець, Макар Цяк, Валерій Олексюк.
Відкрили свою справу, стали успішними підприємцями Петро М’якота, Роман Ляшук, Марк Сидоренко, Олег Мартинюк, Микола Хмеляр, Петро Музичук, Василь Риль.
Чимало наших випускників займають керівні посади в різних установах та закладах, працюють в правоохоронних органах, трудяться на педагогічній ниві тощо.
Теперішні учні намагаються не відставати від своїх попередників.
Так, у 2007 р. Павло Середа посів перше місце в обласному конкурсі «Кращий за професією» в номінації «Електромонтер», у 2008 р. Юрій Шеремет зайняв перше місце за професією «Електрогазозварник». У 2009 р. Григорій Харатін виборов перше місце з професії «Верстатник широкого профілю», у 2010 р. Павло Демчук отримав перше місце з професії «Монтажник сантехнічних систем та устаткування». Цьогоріч Олег Кузьмук виборов перше місце з професії «Слюсар з ремонту автомобілів».
У 2010 та 2011 роках Інна Гомон стала переможницею конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.
Серед лідерів та ініціаторів багатьох корисних справ – наші учні Петро Антонюк, Валентин Павлов, Віталій Власюк, Юлія Ковальчук, Ольга Ткачук, Дмитро Пантелійчук, Дмитро Бортнічук, Катерина Хаїнська, Оксана Гриневич… Всіх не перелічити.
Приділяється увага творчим здібностям учнів, виявленню талантів. Кожен учень може знайти собі справу до душі в гуртках художньої самодіяльності, предметних, технічної творчості, спортивних секціях.
Зокрема, народний самодіяльний духовий оркестр (керівник Федір Гайдамашук), який отримав це звання ще в 1995 році, двічі був лауреатом Всеукраїнського конкурсу духової музики, без його участі не обходиться жодне обласне свято профтехосвіти. Добре знають наших музикантів і в Ковелі. В оркестрі грають не лише учні ліцею, а й його випускники.
Учасники гуртка технічної творчості «Електрон» (керівник Іван Дзивульський) створюють моделі майбутнього, вони – постійні учасники і лауреати обласних та всеукраїнських виставок і конкурсів.
Окремої уваги заслуговує гурток комп’ютерної графіки (керівник Юрій Дзивульський), який користується неабиякою популярністю серед вихованців.
Традиційним стало проведення в закладі виховних заходів, пошуково-дослідницьких робіт. З ініціативи учнівського самоврядування та при його активній участі було проведено цілий ряд цікавих заходів, наші вихованці стають лауреатами міських та обласних конкурсів, беруть участь у різноманітних загальноміських заходах.
В навчальному закладі відкрито три музейні кімнати: історії училища і профорієнтації, бойової слави Української Армії, етнографії та побуту Полісся, українська світлиця.
Приємно, що для усіх, хто у закладі освоює обрані професії, стараннями педагогічного та учнівського колективів створено найсприятливіші умови для навчання: учні ліцею отримують стипендію і забезпечуються харчуванням, а іногородні – гуртожитком.
Та це далеко не всі фактори, що приваблюють сюди молодих людей, адже, незважаючи на об’єктивні труднощі, в навчальному закладі впроваджуються нові форми та методи роботи, передові освітні інноваційні технології, освоюються нові зразки продукції та послуги для населення, оновлюється матеріально-технічна база.
На порозі свого 45-річчя, Ковельський професійний ліцей впевнено дивиться в майбутнє. А завтра в ліцей прийдуть його випускники, ветерани профтехосвіти, щоб відзначити день народження своєї «alma mater».
Сергій АНТОНЮК,
директор Ковельського професійного ліцею.
НА ЗНІМКАХ: вгорі – директор Ковельського професійного ліцею Сергій АНТОНЮК; під час занять у навчальному закладі.
Фото з архіву Ковельського професійного ліцею.
Залишити коментар