Сподіваюсь на підтримку громади
Між вулицями Володимирською і 40-річчя Перемоги є провулок, який їх з'єднує. В минулому році він капітально відремонтований: оновлено асфальтне покриття, дороги, пішохідні території покриті бруківкою, виділено велосипедні доріжки.
На місце між тротуаром і дорогою завезено родючий грунт на площі приблизно 420 кв. метрів і довжиною десь 210 м й шириною до 2 м, але, на жаль, все заростає зіллям. Пішохідні доріжки ведуть до навчально-виховного комплексу № 13, дошкільного закладу та торговельних кіосків, приватної стоматологічної клініки, фармацевтичного відділення Ковельського медичного коледжу.
Вношу пропозицію: на цій території, куди завезено грунт, посадити й посіяти квіти, які б квітували до пізньої осені і звеселяли людей, яких там щоденно багато проходить. "Шефство" над тим зеленим куточком могли б взяти учні навчально-виховного комплексу № 13 та Ковельського медичного коледжу, де в одному з приміщень розміщено його відділення.
Розсадою і насінням могли б забезпечити торговельні заклади, що реалізують цю продукцію, а міське комунальне підприємство регулярно б поливало територію.
Якщо задум вдасться реалізувати, то люди самі дадуть назву провулку "Квітковий". Сподіваюсь на підтримку громади.
Гервасій СОБЧАК,
ветеран праці і охорони здоров'я міста.
Між вулицями Володимирською і 40-річчя Перемоги є провулок, який їх з'єднує. В минулому році він капітально відремонтований: оновлено асфальтне покриття, дороги, пішохідні території покриті бруківкою, виділено велосипедні доріжки.
На місце між тротуаром і дорогою завезено родючий грунт на площі приблизно 420 кв. метрів і довжиною десь 210 м й шириною до 2 м, але, на жаль, все заростає зіллям. Пішохідні доріжки ведуть до навчально-виховного комплексу № 13, дошкільного закладу та торговельних кіосків, приватної стоматологічної клініки, фармацевтичного відділення Ковельського медичного коледжу.
Вношу пропозицію: на цій території, куди завезено грунт, посадити й посіяти квіти, які б квітували до пізньої осені і звеселяли людей, яких там щоденно багато проходить. "Шефство" над тим зеленим куточком могли б взяти учні навчально-виховного комплексу № 13 та Ковельського медичного коледжу, де в одному з приміщень розміщено його відділення.
Розсадою і насінням могли б забезпечити торговельні заклади, що реалізують цю продукцію, а міське комунальне підприємство регулярно б поливало територію.
Якщо задум вдасться реалізувати, то люди самі дадуть назву провулку "Квітковий". Сподіваюсь на підтримку громади.
Гервасій СОБЧАК,
ветеран праці і охорони здоров'я міста.
Прошу мені допомогти
Дорогі мої земляки! Пише Вам жителька м. Ковеля. Звертаюся до Вас із великим проханням про допомогу. Мені терміново потрібне помешкання для проживання, хоча жити я маю де. Проте проживати у власному помешканні не можу, бо терплю насилля і психологічний тиск від колишнього чоловіка.
Тому звертаюся до всіх добрих і милосердних людей (можливо, це мій єдиний шанс) надати мені житло для проживання, якщо хто має таку можливість. Я прийму будь-яку допомогу. Це може бути хатина у Ковелі або селах поблизу міста (щоб їздив транспорт, маю на увазі автобус). Чому про це прошу? Тому що я – інвалід ІІ групи, і якщо раптом мені буде потрібна медична допомога, то щоб "швидка" змогла вчасно доїхати.
Купити собі хатинку я не в змозі, адже живу на одну пенсію – 2.200 гривень. Тому звертаюся до людей, у яких пустують хатини, і вони можуть прихистити мене на невизначений термін проживання.
Мені зараз під 60, а скільки ще Господь Бог подарує мені життя – не знаю, 5 чи 25 років? Ось у чому проблема.
Але, можливо, є люди, які мають хатину, а живуть десь далеко, і ближчим часом не планують переїжджати і жити в ній. Або догляну людей похилого віку з правом успадкування житла. Можливо, є багаті люди, які мають бабусину чи дідусеву хатину і також можуть проявити милосердя. Хоромів мені не треба. Головне, щоб у хатині був цілий дах та проведена електрика. Криниця, щоб мати водичку. Підійде однокімнатна хатина.
Всі зараз мені говорять, що хатини викупляють заради землі. Але і городу мені не треба, бо я не в змозі його обробляти через стан здоров'я. Хіба що невеликий клаптик землі десь на 15 - 20 метрів, щоб посадити зелень, цибульку та часник.
Наперед всім щиро дякую і бажаю всім Божої благодаті, миру і любові у власних домівках! З відомих причин прізвища свого не називаю.
Н. М.
ВІД РЕДАКЦІЇ: бажаючих відгукнутися на прохання жінки просимо телефонувати на редакційний номер 5-04-61.
Залишити коментар