«У серце увійде лиш те, що йде від серця».
Жан-Жак Руссо.
Кожна людина народжується для добра, для того, щоб залишити після себе слід на Землі, слід у серцях людей. Хтось садить сади, будує будинки, творить музику, а вчитель завжди продовжує себе у своїх учнях.
33 роки трудиться на педагогічній ниві вчитель математики загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Тетяна Олександрівна Мазурик, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, Заслужений вчитель України, яка нагороджена Почесними грамотами Міністерства освіту і науки України, значком «Відмінник освіти України» та нагрудним знаком «Василь Сухомлинський», грамотами обласного та міського управління освіти, подяками міської та обласної держадміністрацій.
Навіть з першої зустрічі легко помітити: ця жінка самореалізувалася як фахівець, а це дуже важлива складова великого і всеохоплюючого поняття – щастя.
Тетяні Олександрівні притаманні класичні риси вчителя: професійна компетентність, педагогічна майстерність, творчий неспокій, принциповість і вимогливість, чесність, демократичність.
У своїй педагогічній діяльності Тетяна Олександрівна керується ідеями видатного педагога сучасності В. О. Сухомлинського: «Навчання стає працею за тієї умови, коли учень самостійно здобуває знання». Тому й працює над проблемою розвитку самостійності й творчості учнів.
Вона твердо переконана, що творчість тією чи іншою мірою притаманна всім людям, а особливо дітям. На кожному уроці, в кожному учневі вона прагне пробудити бажання творити, пізнавати нове, осмислювати його. Звідси – і постійний неспокій учителя, пошук нових методів і прийомів, які б дали бажаний результат.
Вчителька ефективно використовує інтерактивні технології, втілює ідеї розвивального навчання, бо вірить: чим багатогранніший життєвий досвід дитинства, тим цікавішою зростає людина, тим більше планів у неї стати не просто трудівником, а творцем.
Завдяки сумлінній праці, ініціативі, які виявляє Тетяна Олександрівна, кабінет математики в школі – найкращий в місті, він змістовно наповнений дидактичними матеріалами, власними методичними розробками.
Кожна зустріч з Тетяною Олександрівною розкриває нові грані її характеру. Учням Тетяни Олександрівни поталанило: вони мають можливість спілкуватися з цікавою, неординарною особистістю, інтереси якої не обмежуються тільки математикою.
Вона бачить перед собою не просто клас, а кожну дитину, її можливості, спонукає школяра мислити, поважає його особистість, бо глибоко і безпомилково розуміє психологію дитини.
l
«Учитель від Бога, інтелігентна людина, ерудит, справжня особистість», – так відгукуються про свого наставника випускники 2000-го року, з якими й дотепер вчителька підтримує теплі стосунки.
З гордістю вона згадує найкращі години, проведені зі своїми вихованцями під час екскурсій, святкових і дружніх зустрічей. А ще її клас був одним із кращих у школі. Адже серед 28 учнів 11 нагороджені золотими та срібними медалями.
З 2000-го року досвідченому педагогу довіряють класи з поглибленим вивченням математики з 8-го класу, а згодом – класи математичного профілю в старшій школі. Діти охоче навчаються у цих класах, адже тут викладає математику їхня улюблена вчителька.
В класи з поглибленим вивченням математики та профільні класи йдуть навчатися учні із інших шкіл міста і району, бо впевнені, що навчальні досягнення з математики будуть конкурентоздатними у будь-якому вузі на найпрестижніших факультетах.
Випускники, яких навчала математики Тетяна Олександрівна, успішно складають зовнішнє незалежне оцінювання і отримують високі бали. А один із випускників школи 2007-го року із вдячністю сказав: «Я математику люблю лише за те, що її навчала мене Тетяна Олександрівна» і на згадку подарував їй такі щирі поетичні рядки:
І Боже небо полюбило
Вас за учительський талант,
Яка у Вас таємна сила,
Ви – наш прекрасний ідеал!
Ви з вихованцями вживались,
Допомагали завжди всім.
Терпіння Ваше, мудрий зір
У їхній праці відбивались.
Так, саме наполегливістю у навчанні віддячували вчительці діти. З любов’ю і повагою вона згадує призерів шкільних, міських, обласних учнівських олімпіад – Харчука Олександра, Тетерука Дмитра, Харчука Сергія, Мавдрика Богдана, Кузьмича Романа, Клімчука Івана. А учень 9 класу Івашко Богдан – неодноразовий переможець обласної математичної олімпіади імені М. П. Кравчука та учасник Всеукраїнської олімпіади з математики 2011 року.
Для вчительки такі учні – це добірні «зернинки», якими, вірить Тетяна Олександрівна, буде засіяний лан знань, творчих здібностей і справжнього таланту. Це, мабуть, і є її учительське щастя.
Сторінки її долі яскраві і змістовні, пишуться вправною і впевненою рукою, читаються легко, запам’ятовуються надовго…
Мабуть, від своєї мами, Марії Миколаївни Розумейко, Заслуженого працівника культури, вчителя математики, яка 17 років поспіль очолювала міський відділ освіти (на жаль, нині покійної) черпала сили, вміння і отримувала мудрі настанови у своєму становленні як вчителя.
А, можливо, від своєї свекрухи Єфросинії Михайлівни Мазурик, вчителя української мови і літератури колишньої ЗОШ № 4, нині міської гімназії, Заслуженого вчителя України (для якої і нині є найкращою турботливою донькою, адже проживають разом) перейняла мудрість спілкування, поваги і розуміння своїх вихованців…
l
Пам’ять повертає у шкільні роки, цікаві і незабутні…
Закінчила ЗОШ № 8 із золотою медаллю, Луцький державний педагогічний інститут ім. Лесі Українки, фізико-математичний факультет, отримала диплом з «відзнакою», працювала вчителем математики в школах № 3, № 11, заступником директора з виховної роботи ЗОШ № 11, заступником директора з навчально-виховної роботи ЗОШ № 10. З 1991 року по даний час – вчитель математики ЗОШ № 10.
Вчителька з теплотою в серці згадує своїх наставників: учителів математики ЗОШ № 8 – подружжя Лисюків: Марію Дмитрівну і Леоніда Андрійовича, вчителя фізики – Юрчик Лідію Мілентіївну, колег – Заслужених вчителів України Макарук Людмилу Йосипівну, Лукашик Галину Нестерівну, Кравчук Стефанію Іванівну, директора ЗОШ № 11 Клімчука Бориса Петровича, нині голову Волинської облдержадміністрації.
А ще Тетяна Олександрівна має вагому підтримку і розуміння в чоловічої «половини» своєї сім’ї: чоловіка Олександра Михайловича і сина Романа, радіє з кожної зустрічі із сином, невісткою та маленьким онуком Кирилом. Її доброго, мудрого серця вистачає на всіх. Мабуть, у цьому полягає успіх – як вчителя, як наставника, як жінки.
Держава високо оцінила працю педагога – нещодавно Тетяні Олександрівні було присвоєно почесне звання Заслуженого вчителя України на основі рішення усього педагогічного колективу та за поданням дирекції школи.
З роси і води Вам, колего! Хай ще довго колоситься нива Вашого життя щедрим урожаєм і радує нас усіх Вашими здобутками і перемогами!
Таїсія Кацюк,
заступник директора
з навчально-виховної
роботи ЗОШ І-ІІІ ст. № 10.
НА ЗНІМКУ: Тетяна МАЗУРИК.
Фото з архіву ЗОШ № 10.
Залишити коментар