Редактору громадсько-
політичної газети
"Вісті Ковельщини"
Вельмі М. Г.
Шановний Миколо Григоровичу!
26 грудня 2012 року відбулася 22-а сесія Ковельської районної ради. При обговоренні звіту голови ради Якубука П. Г. відповідно до регламенту проведення сесії я не зміг повністю висловити свою думку.
Тож прошу Вас надати мені "Трибуну депутата" в нашій міськрайонній газеті "Вісті Ковельщини" для висвітлення своєї точки зору в повному обсязі.
Дотримуючись регламенту, згадану "Трибуну депутата" пропоную іншим депутатам районної ради. Хочу почути і їхнє бачення вирішення порушених мною проблем. Стосовно роботи шановного Петра Григоровича за звітний період в цілому, то скажу наступне: "За все, що голова районної ради зробив, наша районна територіальна громада розрахувалась із ним у вигляді пристойної зарплати повністю".
А своїм колегам-депутатам в новому 2013 році бажаю бути й надалі толерантними, чуйними до проблем виборців, не принижувати їхньої честі й гідності, щоб слово-паразит "ніколи" більше ніколи не зривалось з наших вуст, тим самим перекреслюючи людську надію на краще життя.
А зараз – мій не виголошений повністю виступ на сесії райради.
Шановний пане голово! Шановні депутати! Участь в обговоренні звіту голови районної ради за звітний період я беру вдруге. Перший раз виступав на засіданні постійної комісії з питань сільського господарства. І тоді, і зараз говорив відверто. Важко вимовляти нелегкі слова на адресу свого колишнього товариша, але мушу їх сказати, тому що панібратство, м'якість не допоможуть вирішити всі ті проблеми, з якими звертаються до нас виборці.
Ми з Вами – різного віку, різного характеру, різних партійних приналежностей, але ми з Вами єдині в тому розумінні, що повинні зробити: забезпечити комфорт проживання людей в наших селах. Це однозначно. У звіті голови районної ради сказано про те, що було зроблено, я те все знаю. Але у звіті не написано того, що не зроблено, і я за це не переживаю. Впевнений: ми обов'язково здійснимо заплановане в новому 2013-му році.
Мене як депутата більше хвилює ставлення голови до розв'язання тих проблем виборців, з якими вони звертаються до нас. Як зазначалося в звіті, депутат М. Рибак подав 6 депутатських запитів. Ці запити стосуються охорони здоров'я, підвезення учнів із с. Світлого до школи в с. Ситовичах, проблеми наших сільських доріг, а точніше бездоріжжя. Соромно навіть кому й сказати, що в ХХІ столітті майже у центрі Європи ми не маємо доріг – навіть не з твердим покриттям, а простих, грунтових доріг.
Зупинюся коротко лише на двох проблемах таких доріг.
Мова, зокрема, йде про дорогу Ситовичі-Мирин. В радянські часи там курсував автобус, було автобусне сполучення "Ковель-Ситовичі" (через Голоби). У Вашому кабінеті, шановний Петре Григоровичу, коли ми обговорювали це питання, Ви сказали, що "ця захолусна дорога нікому не потрібна". Я перший раз у своєму житті гримнув дверима чиновницького кабінету через приниження мене і моїх земляків.
Другий запит стосується дороги від села Світлого до траси Ковель-Маневичі.
Шановний Петре Григоровичу, Ви маєте на руках колективний лист за підписами майже всіх жителів цього села.
А це свідчить про велике значення згаданої дороги в житті селян і їхніх дітей, що проживають в Маневичах та Кузнецовську.
Я радий, що в наших приміських селах ( і не тільки у них) на головних вулицях є декілька автобусних зупинок.
Жителі ж цього села не просять автобусного сполучення з Маневичами – просять лише нормальної грунтової дороги до "бетонки". Не вина їх в тому, що вони стали "заручниками" територіальної реформи в 50-ті роки минулого століття. Тоді село "перейшло" з Маневицького району в Ковельський.
З часом вищезгадана дорога через недогляд влади втратила свій первісний вигляд і в багатьох місцях заросла деревами.
Я дякую Петру Григоровичу за те, що він знайшов час і можливість виїхати на місце й побачити стан цієї дороги. На моє запитання: "Коли будемо ремонтувати дорогу?", він відповів: "Ніколи". Для мене це було, як грім серед ясного неба.
Як на мене, тут не потрібні великі кошти. Необхідно лише визначитись, хто буде розчищати проїжджу частину (10 метрів) дороги від дерев. І за виручені кошти від реалізації лісоматеріалу зробити ямковий ремонт.
Не бачу великих проблем з коштами для ремонту дороги і в першому випадку (ділянка дороги Ситовичі – Мирин під назвою "Гребля" довжиною 500 м). При раціональному використанні фінансів з Державного бюджету на боротьбу з підтопленнями можна поновити придорожні рови (кювети). Цим самим буде зроблено осушення дороги. А сама земля, викопана екскаватором, використається на ямковий ремонт проїжджої частини.
Це мій коротенький "алгоритм" вирішення питань двох доріг. І ми обов'язково те зробимо – я в це вірю. А ось слово "ніколи" довго ще буде "літати в повітрі" над цим селом.
Я більш, ніж впевнений в тому, що його мешканці ніколи не скажуть шановному панові голові щире українське "спасибі":
1). За те, що він майже 8 місяців разом з керівництвом Ковельського МТМО намагалися закрити ФАП в згаданому селі.
При цьому мені весь час розповідали "байки" про райони, в яких закривають медпункти, "малювали" перспективу закриття ФАПів у селах, де менше 300 жителів. І лише після того, як я на засіданні нашої фракції оголосив недовіру голові райради за порушення ним конституційних прав моїх виборців на медичне обслуговування, була прийнята на роботу у ФАП молодша медична сестра.
2). За те, що перед "очима" районної влади по-варварському була зруйнована автобусна зупинка поблизу села Світлого на трасі Ковель-Маневичі у 2011 році під час ремонту міжнародної траси Київ-Варшава.
Шановний Петре Григоровичу! Я, як один з тих 31 депутата, що голосував за призначення Вас на посаду голови районної ради, маю повне моральне право оцінити Вашу роботу. На основі вищесказаного я оцінюю її "незадовільною".
Микола РИБАК,
депутат Ковельської районної ради (фракція "ВО "Батьківщина").
Залишити коментар