Ось і настав 2013-й рік, який, хочеться вірити, додасть нам більше оптимізму, здійснить надії та сподівання. Адже саме з вірою на краще з року в рік живуть українці. При цьому не слід забувати і минулий рік, який був сповнений важливих подій та перетворень. Бо, як говориться, той, хто не пам'ятає минулого, той не має майбутнього.
Так, 2012-й був для нас роком особливим. А для України в цілому став «роком надії», бо ж відбулися вибори до Верховної Ради. Як вони пройшли, ми знаємо. Та не знаємо сьогодні тільки одного, кому служитимуть новообрані депутати: чи собі, чи людям?
Згадаймо, як у минулому році не раз штурмом брали Верховну Раду. І було чому. Кому заманулось, щоб були зняті пільги з "афганців" і "чорнобильців" деяких категорій, і все це при тому, що вони їх дійсно заслужили? Жоден депутат не запропонував, щоб зняли пільги саме з них, депутатів. От вам й істина недоторканності. Їм можна, а іншим – ні.
Давайте поглянемо на проблему з іншого боку. Проста людина, вчиняючи хай і невеликий злочин, відразу опиняється на лаві підсудних. А депутата навіть за більш важкий злочин не завжди можна притягнути до відповідальності. Тож невідомо, для кого писалася Конституція і приймалися закони, в яких чітко і ясно сказано, що перед Законом всі рівні. В реальності ж бачимо, що все навпаки.
Можливо, я мало обізнаний, але де ще, в якій країні народні обранці роблять так, як наші депутати: на очах мільйонів людей "милять морди" один одному в сесійній залі? Невже треба бити свого, щоб інші боялися? А ми ж хочемо в Європу, хочемо піднятися на європейський рівень. Але яка світить нам Європа, коли у власному "домі" не можемо навести порядок?! Багатьом із нас не вистачає ввічливості та поваги один до одного.
І ще одне питання, яке усіх хвилює: у цьому році Кабмін значно «зріс». Знову народні гроші потечуть на потреби міністерств, яких і до того було достатньо. Отже, Кабмін збільшується, а тисячі людей, не маючи роботи, шукають її за кордоном. От вам і реалія життя.
Та, попри усі неприємності, хочеться вірити і надіятись, що у новому 2013 році наше керівництво не блукатиме пройденими стежками, а відкриватиме нові задля людей та України. Тож не будьмо байдужими до себе, до свого народу, спільними зусиллями творімо на нашій Землі злагоду, щастя, радість та добробут, бо доля України – в наших руках.
Василь КЕВШИН.
Залишити коментар