Після 1991 року Україні через повернення на капіталістичний шлях розвитку завдані збитки – як матеріальні, так і людські – більші, аніж в період її окупації в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.
Сьогодні порятунок України як держави і як етносу – це соціалістичний шлях розвитку, відмова від колоніального співробітництва з Міжнародним валютним фондом, вступ в Митний союз з Росією, Білоруссю, Казахстаном, перегляд умов щодо СОТ.
Розрахунки, виконані Міністерством економічного розвитку України (тижневик "2000", № 35, 2011 р.), а також Інститутами економіки й прогнозування НАНу та народногосподарського прогнозування РАН (тижневик "2000", № 51, 2011 р., № 4, 2012 р.), свідчать про величезний економічний виграш, який матиме Україна від вступу в Митний союз. За останніми розрахунками, цей виграш складе 9 млрд. доларів на рік. Ціна на газ знизиться до 180 доларів, замість 516 (без харківських угод).
Врешті-решт запрацюють на повну силу авіаційна, суднобудівна, машинобудівна промисловість, для продукції сільського господарства та харчової промисловості відкриються в повному обсязі ринки Росії, відродяться до життя сотні нині непрацюючих підприємств у результаті відновлення коопераційних зв'язків з підприємствами Росії, з'являться нові робочі місця.
Економічне відродження України (а ми – єдина країна з колишнього СРСР, котра за двадцять років незалежності – величезний історичний строк – "завдяки" злочинній бездарності нашої владної еліти, здатної лише розкрадати державну власність, "досягла" тільки двох третин рівня економіки Радянської України 1990 року) можливе лише за відновлення економічних зв'язків із Росією, коли наші економіки становили єдиний народногосподарський комплекс.
Нам не потрібен Євросоюз, бо на ринках Європи ніколи не з'являться наші літаки, кораблі, машинобудівна продукція (навіщо їй зайві конкуренти?). Навпаки, ми – потрібні ЄС, виходячи з його політичних та економічних цілей. Головна політична мета Європи, як і США, – не допустити вступу України в Митний союз, тому що в цьому разі (за Бжезинським, і він має рацію) почне відроджуватись велика країна у формі МС або ЄЕП.
Економічні цілі ЄС – остаточно добити неконкурентоспроможні промисловість і сільське господарство України, перетворити її на відсталу країну з великим ринком збуту для європейських товарів, а також на невичерпне джерело дешевої робочої сили, призначеної для заміни мусульманських, африканських та інших іммігрантів, які нині виконують найбільш некваліфіковані роботи в Європі.
Президента В. Януковича, олігархів України не хвилює доля народу. Їх турбує лише доля власних мільйонних статків, банківських рахунків, відкритих у європейських банках, офшорних зонах, доля своєї зарубіжної нерухомості. Тільки олігархам потрібен ЄС, бо вони фактично вже давно живуть у Європі, навчають там своїх дітей, відпочивають тощо. Тільки олігархи є противниками вступу в Митний союз. Тому, що в цьому разі відбудеться загострення відносин із Вашингтоном і Брюсселем та виникне загроза збереженню їхніх багатств, які нажиті "непосильною" працею і перебувають за кордоном. Знову ж, навіщо їм конкуренти в особі російських олігархів?
Валентин БІДЗЮРА,
секретар Ковельського
міськкому КПУ.
Залишити коментар