Хотіли як краще, а вийшло, як завждиЩе два місяці тому Міністр юстиції О. Лавринович божився, що система реєстрації нерухомого майна, яка запроваджується з нового року, є вершиною досконалості, великим благом для людей, а вже в січні Президент України за поданням Прем’єра звільнив з посади голову «Укрдержреєстру» Леоніда Єфименка з формулюванням «за численні недоліки в роботі служби».
Хоча, як на мене, слід відправити у відставку не Єфименка, якому дісталася роль стрілочника, а двох міністрів — юстиції О. Лавриновича та регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Г. Темника, котрі були ідеологами та кураторами недолугої реформи, що призвела до паралічу системи реєстрації нерухомості.
За задумом її авторів, реформа спрямована "на спрощення процедури реєстрації, усунення монополії комунальних підприємств (БТІ) і створення прозорого та конкурентного середовища у сфері технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна". БТІ позбулися внаслідок спричинених нею пертурбацій кількох функцій: реєстрації нерухомості, проведення поточної інвентаризації об'єктів та їх оцінювання.
Причому, якщо реєстраційну функцію у БТІ відібрали згідно із Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації", то решту видів діяльності – на підставі наказу №658 Мінрегіонбуду та кількох інструкцій. Тобто абсолютно незаконно.
Що ж маємо в результаті? Якщо раніше перед продажем свого будинку чи квартири ви мали замовити в БТІ їх технічну інвентаризацію, то тепер нотаріус оформлює оборудку на підставі документів на право власності на житло, які маєте на руках. На перший погляд здається, що відбулося вилучення марудної процедури, виконання якої доводилося чекати тижнями.
Проте на практиці виявилося, що без цієї ланки, як мовиться, ні туди, ні сюди. Де гарантія, що об'єкт не згорів, не пішов під землю, що він, зрештою, залишився точно такий, який був під час останньої інвентаризації, що на нього не накладено судового арешту? Хто нестиме відповідальність за невідповідність даних у техпаспорті справжньому стану речей? Тобто чимало питань нотаріальної процедури опинилися за межами Закону і здорового глузду.
А тому більшість нотаріусів (а саме на них припало головне навантаження нової реєстраційної процедури) пішли у січні-лютому у відпустки, на лікарняні, аби тільки не робити наосліп того, чого не вміють і не розуміють.
"У мене на десяту годину призначена зустріч із покупцем і продавцем нерухомості, але незрозумілих питань стільки, що доведеться консультуватися із вищою інстанцією. Як оформляти угоду без поточної інвентаризації? Все одно, попри той наказ, буду її вимагати, бо не хочу реєструвати кота в мішку. Окрім того, землі в базі даних ще немає. Якщо раніше така оборудка займала дві години, то тепер піде ввесь робочий день", – поскаржився мені один знайомий нотаріус.
До реформи районні БТІ реєстрували в середньому 200-400 об'єктів нерухомості на місяць, а в січні 2013-го кількість реєстрацій можна порахувати на пальцях однієї руки. Українські банкіри направили листа Президенту, в якому повідомляють, що припиняють видавати кредити під заставу нерухомості, оскільки скасовано процедуру її поточної інвентаризації, внаслідок чого не можна з'ясувати справжній стан об'єктів.
15 січня цього року відбувся з'їзд Асоціації "Палата БТІ", на якому наводилися численні приклади, коли районні або міські відділення "Укрдержреєстру" зареєстрували мильні бульбашки – об'єкти, яких не існує. Або ще такий випадок: за наполяганням власника було зареєстровано в цілому багатоквартирний будинок і окремо його третій поверх. Тобто тепер господар може по черзі одночасно продати і те, й друге.
Зверталася увага і на таке: перед первинною реєстрацією об'єкта відтепер треба пройти процедуру подання декларації про готовність його до експлуатації в обласній інспекції архітектури. Щоб це зробити, власник нерухомості має знайти на сайті цієї структури спеціальний бланк, роздрукувати його в двох екземплярах, внести в нього дані про свої новозбудований дім, сарай, гараж, нужник чи ще якийсь об'єкт, вистояти в кілометровій черзі до єдиного віконечка інспекції, де йому мають поставити штампик, не перевіряючи, є той об'єкт насправді чи ні.
Але не факт, що ви з першого або навіть другого разу пройдете цю процедуру, бо у вашій звітності, напевне, знайдуть безліч помилок. Тоді вкрай розгубленому клієнтові дадуть адресу спеціальної контори в райцентрі чи місті, яка допоможе правильно оформити заявку. Але там за послугу неофіційно "здеруть" по 10 доларів за метр квадратний будови.
Абсурдність ситуації в тому, що за гроші можуть затвердити будь-яку нерухомість, самовільну забудову чи дім, що належить сусіду. Хай тоді судиться до скону, якщо в чиїхось руках буде заповітна декларація зі штампом архітектурної інспекції. Тобто, стала діяти корупційна система викачування грошей із забудовників.
Проте реформа БТІ ще не завершена. Верховна Рада має незабаром розглянути один із трьох законопроектів щодо остаточної реорганізації цієї служби. Експерти кажуть, що найбільше шансів стати Законом має урядовий законопроект "Про технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна" №10286-1.
В ньому послідовно реалізується ідея так званої «демонополізації» реєстрації нерухомості. На думку Мін’юсту, ухвалення цього Закону дасть змогу громадянам вільно обирати суб’єкт, який буде проводити технічну інвентаризацію нерухомого майна.
Тобто, згідно зі ст. 3-ю законопроекту, послуги громадянам зможуть надавати не тільки комунальні підприємства (БТІ), а й фізособи-підприємці (навіть іноземці), а також юридичні особи за умови отримання ліцензії і наявності у штаті трьох фахівців, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Мало того, такі самі ліцензії повинні тепер одержати штатні техніки комунальних БТІ, незважаючи на багаторічний стаж роботи.
А тепер давайте розберемо по кісточках те, що нам пропонується. Що означає демонополізувати основоположну державну службу, яка ось уже понад сто років стоїть на сторожі прав власності громадян України?
Це все одно, що демонополізувати ДАІ, податкову інспекцію, міліцію, прокуратуру, відділи освіти та інші органи. «Дозвольте відрекомендуватися приватний інспектор Петренко! Ваші документи!» — можливо, почуємо незабаром на автошляхах, якщо логіка реформаторів БТІ розповсюдиться на всі державні сфери. Хіба не безглуздя, не руйнація підвалин держави?
– Глухівському БТІ торік виповнилося 100 років, маємо багатющий архів, в якому зафіксовано історію всіх об’єктів нерухомості району: коли були збудовані, в якому стані перебувають, яких змін зазнали під час реконструкцій і добудов, їхній рух від одного власника до іншого, – вся ця інформація зберігається в одній теці. Але тепер вона нікому не потрібна, історія об’єктів почнеться з нуля, бо у техніка приватного БТІ не буде ніякого архіву. Навіщо він йому, коли за гроші замовника виконає будь-яку примху останнього...
А чи подумали реформатори, хто відповідатиме на численні запити прокуратури, судів, міліції, банків про стан нерухомості за такої демонополізації? Не за себе переживаємо – ми роботу знайдемо, болить душа за людей, які ще не усвідомлюють, що над їхньою власністю нависла загроза захоплення, – говорить директор Глухівського БТІ, що на Сумщині, Анатолій Мироненко.
На думку голови Всеукраїнської асоціації «Палата БТІ» Дмитра Павленка, за цією реформою стоять усвідомлені дії, спрямовані на знищення достовірної бази даних про об’єкти нерухомості, наступний її етап – переділ власності. Він вважає, що незаконний наказ №658 треба негайно скасувати і повернути БТІ функцію поточної інвентаризації, тоді держава зможе виконувати свою функцію захисту власності майна громадян.
– Які ж ми монополісти? Адже ціни на послуги БТІ не встановлюються в результаті якоїсь ринкової змови, а узгоджуються і затверджуються обласними державними адміністраціями. До того ж, плата за послуги нашої служби була солідним джерелом наповнення місцевих бюджетів, – стверджує начальник Донецького БТІ Ігор Пономаренко.
У планах реформаторів — протягом першого кварталу 2013-го скоротити 70 відсотків працівників бюро технічної інвентаризації. Окрім того, є намір зменшити чисельність цих установ з 25-30 до чотирьох-п’яти на область. Тобто, якщо раніше в кожному районі чи місті обласного підпорядкування працювало комунальне БТІ, то тепер буде одне на п’ять-шість районів. «Не біда, – кажуть реформатори, – приватний (альтернативний) технік-інвентаризатор буде діяти не лише в кожному селі, а навіть на кожній вулиці». Оце вони наінвентаризують!
Проте деякі міські та районні громади виступають проти передачі власних архівів БТІ деінде. А Ржищівська міська рада Київської області на своїй сесії ухвалила клопотання до обласної ради про передачу міського БТІ на свій баланс.
Схоже, що за прикладом ржищівчан це зроблять й інші райони та міста. Прем’єр після звільнення Л. Єфименка розпорядився створити робочу комісію, яка повинна розібратися в причинах гальмування реформи. Прикметно, що до її складу включено представників Мін’юсту та Мінрегіонбуду і — жодного фахівця служби БТІ!
Чи ж дійде така комісія висновку про необхідність скасування сумнозвісного наказу №658?
Олександр КАРПЕНКО.
(«Сільські вісті»).
Залишити коментар