Перший день літа. Сонячно і тепло. Саме у цю чудову пору ми відзначаємо Міжнародний день захисту дітей – свято добра, щастя і радості. Діти – це наше майбутнє, і від нас, дорослих, залежить, наскільки мудрими, сильними і здоровими вони виростуть. Тож маємо зробити для цього усе можливе.
Матусі із дітками, котрі мешкають у Волі-Ковельській, поспішають до фельдшерсько-акушерського пункту, аби отримати кваліфіковану пораду, провести необхідні для малят процедури. Проводить прийом дітлахів лікар сімейної практики Олександр Зима, якому допомагає акушер ФАПу Тетяна Вацик. Тож із впевненістю можна сказати, що підростаюче покоління села – в надійних руках.
Приємно відзначити, що мешканцям Волі-Ковельської не байдужа і доля дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. На території села діє чотири будинки сімейного типу. Це – родини Любові М’якоти, Степана Гапонюка, Людмили Бобрик та Наталії Козоріз. Ці люди подарували свою любов, ніжність та тепло дітям, котрі так цього потребують. Щирі слова вдячності їм за це та низький уклін!
Напередодні Міжнародного дня захисту дітей за підтримки Волинського благодійного фонду Степана Івахіва значну підтримку отримала школа села Зеленого, а саме – мультимедійну установку, комп’ютерну техніку, спортивний інвентар, а також корисні подарунки для дитячого садка і медпункту.
Дякувати Богу, що на Волині проживають такі хороші, щедрі на добро люди. Нехай же діти зростають мудрими і здоровими, щасливими і цілеспрямованими, високодуховними на радість батькам та неньці-Україні!
Валентина ГАЛАЙЧУК,
завідувач ФАПу с. Волі-Ковельської.
НА ЗНІМКАХ: у ФАПі с. Волі-Ковельської прийом ведуть лікар Олександр ЗИМА та акушер Тетяна ВАЦИК; загальний вигляд медзакладу.
Фото автора.
Так хочеться в дитинство повернутись,
У дні, що проминули, зазирнути.
Відчути мамині тепло і ласку,
Згадати, як матуся нам читала казку.
Та час невпинно так летить…
На жаль, роки – як блискавична мить.
Вже наші діти підростають
І діточкам своїм казки читають.
Ці дні, що пролетіли, – незабутні.
Та радість віщує майбутнє.
Хороше покоління підроста,
Отож, не марно прожили літа.
Пережили тривоги і сумління,
Та в нас була одна мета:
Щоб виросло щасливе покоління,
Хоч ця дорога не проста.
Ми знаємо, що вірний шлях обрали,
Вони у нас – найкращі в цілім світі.
В час кібернетики та Інтернету –
Найрозумніші наші діти на планеті!
Найщасливіша та сім’я,
Де діточок багато.
Я можу в цьому вас переконати:
В тім домі весело і дружно,
Ніколи в тій родині не буває нудно.
Щасливі там і мама, й тато –
Цієї радості не можна передати,
Коли дитя до мами простягає рученята
І щось щебече, як ті маленькі пташенята.
За їхню усмішку, за своє дитя
Матуся, не вагаючись, віддасть життя.
Нехай над ними буде небо синє,
І діти всі живуть щасливо!
Щоб всі малята мали рідних
Маму й тата –
Не віддавайте діток в інтернати!
Бо і найкращий дитбудинок
Не замінить діточкам родину.
Хоч їх там люблять, бережуть,
Але вони завжди все ждуть і ждуть,
Коли матусі їх знайдуться
Та з дитбудинку заберуть.
Тож, ви, матусі, не баріться:
Дитяча мрія хай здійсниться,
Й покинуту дитину
Візьміть з любов’ю у родину!
Неля ТРОШИНА.
Залишити коментар