Співачка досвітніх огнівЛеся Українка... Сьогодні це ім'я добре відоме кожному свідомому українцю – відоме, передовсім, тим, шо поетеса своїми творами вселяла в наші душі віру і надію на краще життя.
Особливо дороге це ім'я ковельчанам. Адже дитинство Лесі проходило серед мальовничої волинської природи в селі Колодяжному. Саме тут Леся жила серед селянських дітей, від яких переймала народні пісні та ігри, прислухалася до живої мови народу.
Можливо, саме на Ковельщині у неї зароджувалося щось надзвичайне і палке, про що вона пізніше скаже у своїх поезіях. Бо вже в ранньому дитинстві Леся відзначалась рішучим, незламним характером. "Я була малою горда — щоб не плакать, я сміялась", – писала вона пізніше.
Ще з дитячих років Леся Українка вивчала напам'ять і на все життя полюбила поезії Великого Кобзаря – Тараса Шевченка. Саме його приклад допоміг їй стати наймужнішою поетесою світу. Так, взявши собі в юності псевдонім "Леся Українка", поетеса стала гідною дочкою свого народу, втіленням його прагнень, мала і понині має цілковите право на це горде ім'я.
Будучи важко хворою, але маючи твердий характер та волю, написала такі слова:
"Так, я буду крізь сльози
сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні"!
Саме тут, на волинській землі, в юної Лесі народилися поетичні рядки:
"То була тиха ніч-чарівниця,
Покривалом спокійним, широким
Простелилась вона над селом.
Прокидалась край неба зірниця,
Мов над озером тихим, глибоким
Лебідь сплескував білим крилом.
І за кожним тим сплеском
яскравим
Серце кидалось, розпачем билось,
Замирало в тяжкій боротьбі.
Я змаганням втомилась
кривавим,
І мені заспівати хотілось
Лебединую пісню собі".
Коли народилася безсмертна "Лісова пісня", Леся скаже в ній такі слова вустами Мавки: "Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає". І це справедливо. Бо і сьогодні не згасають Лесині досвітні вогні, дзвенять її пісні-вірші, надихають на щире слово наші серця, на ті любов і віру, що вселила нам Леся Українка.
Тож подякуймо Богу за те, що саме на нашій землі розцвітав талант Великої Лесі, що несла крізь все своє життя горде ім'я Українки, яке стало символом нашої України!
Василь КЕВШИН.
Залишити коментар