У далекому 1979 році в життя колишнього СРСР увірвалася біда – афганська війна, яка тривала аж до 15 лютого 1989-го. Щороку в цей день витирають скупі сльози воїни-інтернаціоналісти, линучи спогадами у далекий Афганістан, згадуючи друзів, які навіки залишилися молодими...
Свічка пам'яті запалала у НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія" імені С. Є Ткача смт Голоб. Зустріч із учасниками бойових дій в Афганістані організували дев’ятикласники і їх класні керівники Н. М. Римарчук, Т. М. Ваколюк, В. В. Гарбарук.
...У залі лунає перекличка: підполковник медичної служби О. О. Чернєцов, старший прапорщик Ю. А. Франчук, старшина О. В. Бенесько, рядові Л. М. Андрощук, Р. О. Дячук, В. В. Швек, С. Ю. Щербаков. Афганістан у долях цих воїнів та їх соратників – розбите дзеркало доль, синонім людського лиха.
Сумними були спогади про безжальне пекуче сонце, гори "скаліченої" техніки обабіч доріг, криваву річку довжиною у два кілометри і почуття обов'язку. Запам'яталися щодо цього слова О. О. Чернєцова, нині лікаря-хірурга: "Все йде, все змінюється: і влада, і закони, а Батьківщина – одна!".
Хвилюючими також були виступи голови Ковельської міськрайонної організації ветеранів Афганістану М. І. Савосюка, його заступника А. І. Заскального, учасника бойових дій в Афганістані, начальника служби у справах дітей Ковельської райдержадміністрації С. Л. Ілюшика.
Німими учасниками заходу були на світлинах наші земляки, які загинули у тій війні. Серед них – голобчанин Микола Банджа.
Після зустрічі було покладено квіти на могили воїнів-інтернаціоналістів.
У той день поезія, просочена горем, сумні пісні, терпка хвилина мовчання вкотре довели, що війна навіть через роки обпалює, мучить, щемить у серці...
Наталія БОРИСЮК,
заступник директора
з виховної роботи
НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія"
імені С. Є. Ткача
смт Голоб.
Залишити коментар