Нелегка доля односельчанкиЖиве у нашому селі Кривлині хороша людина – Наталія Андріївна Хомчук. Вона у нас – найстаріша і має непросту біографію, бо прожила нелегке життя.
Народилася у 1925 році, тож всього довелося пізнати і пережити. Дівчина змалку була працьовитою, однак енергію юності довелося спрямувати не в мирне русло.
Молодою під час війни її з іншими односельчанками везли до Німеччини на примусові роботи. Але коли прибули на ковельський вокзал, полонянкам якимсь дивом вдалося втекти і повернутися додому. Проте з приходом радянських військ їх забрали і повезли на Донбас.
Приїхавши на місце призначення, дівчата знов вирішили спробувати втекти. І де тільки бралася у них відвага, щоб тисячі кілометрів іти пішки? Та коли, нарешті, добилися з радістю додому, то знов не пощастило: забрали і засудили на 5 років тюрми.
Коли у 1953 році помер Сталін, ув'язнені потрапили під амністію, а з ними і Наталія. Повернувшись додому, дівчина з подругами (багато з них уже померло) піднімала своє село з руїн, працювала в колгоспі на різних роботах, дояркою, свинаркою, телятницею. І де б не трудилася Наталія Андріївна, скрізь був у неї зразковий порядок, за що й поважало її керівництво колгоспу.
Жіночка ніколи не падала духом, завжди була веселою, життєрадісною. Вийшла заміж за "свого" хлопця, але Бог не дав їм щастя-радості мати дітей. Чоловік помер, а Наталія Андріївна лишилася сама у своїй хатині і досі живе в ній (у нашому селі мешкає її рідний брат Яків Андрійович – також найстаріший серед чоловіків).
Не забувають ветерана-жінку односельці, провідують і племінники Петро Якович з дружиною Галиною та Микола Якович, часто навідується і допомагає соцпрацівниця Ольга Оксеньчук.
Ось так і живе собі помаленьку Наталія Андріївна. Але старість – не радість, бере своє: хворіє жіночка, ходить з двома палицями. Часто згадує, як була у них велика сім'я – 11 дітей. Деякі ще малими повмирали, одного брата таки забрали до Німеччини – там захворів, а повернувшись додому, – помер; другий брат пішов в армію, потрапив на море в китобійну команду, також загинув; ще один в Росії оженився, теж уже немає. І от з такої великої сім'ї лишилося їх троє: Наталія, Яків і ще менший брат Никифор, який живе з сім'єю у Кузнецовську.
10 квітня у нашої Андріївни – день народження. Тож усім селом хочемо її привітати через газету і побажати здоров'я міцного, радості, затишку душевного! А ще всю повагу до неї вкладаємо у такі рядки:
За ніжне серце, за щиру
турботу,
За вічне бажання добра
нам усім,
За щедрі поради,
невтомну роботу
Вам, дорогенька,
низький наш уклін!
Євгенія БІЛЕЦЬ.
Залишити коментар