З великим інтересом прочитав статтю колеги-депутата Галини Рябко "Мета – не покращення статистики, а покращення життя наших громадян" («Вісті Ковельщини» від 2 квітня ц. р.).
У величенькому за обсягом тексті пані Галина зі всіх сил намагалась довести виборцю реальне покращення його буття вже сьогодні. Для цього наведені, на перший погляд, неспростовні статистичні дані.
Сама стаття швидше нагадує звіт голови райдержадміністрації про соціально-економічний розвиток району за звітний період, а не живу розмову депутата з виборцями, тому важко сказати, скільки людей дочитало цю бадьору статистику. Подібне писалось завжди. І за Кравчука, і за Кучми, не минув цієї долі і Ющенко з його «десятьма кроками назустріч людям», а тепер на черзі – пан Янукович. Але не про це.
Якби пані Галина вийшла на вулицю і опитала хоча б з десяток людей, чи відчули вони покращення від соціальних ініціатив Президента, від його реформаторських дій, певен, відповідь дуже розчарувала б автора статті.
Інтернет-простором блукає світлина, зроблена в Херсонській області, на якій зображено частину мосту із написом наступного змісту (мовою оригіналу): " Витек, харэ пакращувать". Як на мене, це дуже промовиста відповідь на всі соціальні ініціативи, на податкову, пенсійну та інші реформи.
Пора зупинитись із «покращенням». А то якось так виходить, що на рівні масового погіршення покращуються статки у небагатьох обраних. У цифрах, наведених в статті, проглядається турбота про незахищених і ті кроки, що робляться для покращення їх сьогодення. Але відриваєш очі від статистики і бачиш корупцію, беззаконня, масове безробіття та зубожіння, особливо на селі.
Хіба Ви не чули про те, як невесело жартують люди в селах, що ліпше в сім'ї "тримати" одного пенсіонера, аніж бика із свинею? Аякже: на оту хвалену середню пенсію в 1244, 95 грн. інколи виживає ціла родина із чотирьох та більше осіб. Отут і направду, щоб вижити, люди проявляють ініціативи – і соціальні, і економічні, і будь-які інші.
Може, і були б належно оцінені народом оті соціальні ініціативи і ніби-то турбота про соціально незахищених, якби цей народ бачив, що влада обмежує своє необмежене бажання збагачуватись за рахунок тих же соціально незахищених.
Дайте відповідь, як може Президент отримувати за два минулі роки майже 32 мільйони гонорару за права на видання книг, які ще не написані? Ви уявляєте, скільки ми доріг могли прокласти на Ковельщині за таку суму? Це не ті 11,8 км, про які Ви звітуєте, а значно більше.
Тому крізь призму реальності написане Вами сприймається за Станіславським – не вірю!
Ігор ВЕРЧУК,
депутат Ковельської районної ради, фракція Української
Народної Партії.
Залишити коментар