Права, гарантовані ЗакономСьогодні – 27-і роковини Чорнобильської катастрофи, яка вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики – як за кількістю потерпілих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.
Відзначення «чорнобильських» дат – це, передусім, данина пам'яті і вдячності тим, хто врятував не лише Україну, а й інші країни світу.
Чорнобильська катастрофа створила на значній території України небезпечну для здоров'я людей і навколишнього середовища радіаційну обстановку. З метою зменшення дії радіаційного опромінення на здоров'я людини та на екологічні системи законодавство закріплює та гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій.
Народжені Чорнобильською катастрофою проблеми важким тягарем лягли на економіку України. Ліквідація її наслідків стала одним із пріоритетних завдань держави, змусила владу витрачати на це значні зусилля та кошти. Проте невідкладні проблеми залишаються, їх коло з кожним роком розширюється. Прискорити вирішення наболілих питань можна лише спільними зусиллями Уряду, громадських і політичних організацій та активністю самих ліквідаторів.
Основу національної нормативно-правової бази захисту постраждалих становить Конституція України, яка закріпила найважливіші положення для забезпечення їхнього захисту.
В статті 16 Конституції України визначено, що "подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави".
Надзвичайна актуальність вирішення проблем, зумовлених Чорнобильською катастрофою, знайшла відображення в Законах України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27 лютого 1991 року; "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" від 20 червня 1997 року та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року.
Крім цього, питання соціального, медичного та протирадіаційного захисту постраждалого населення регулюються ще близько двадцятьма статтями Конституції України, багатьма законами, постановами та іншими документами Верховної Ради України, а також указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України та нормативними актами міністерств та відомств.
В Україні сьогодні захист населення від наслідків Чорнобильської катастрофи базується на трьох напрямах: протирадіаційному, соціальному і медичному.
Загальна площа території, яка зазнала радіоактивного забруднення, має особливий юридичний статус і складає близько 50 тис. км2. Через високий рівень забруднення з користування вилучено 180 тис. гектарів ріллі і 157 тис. гектарів лісів.
Радіоактивні землі потребують проведення заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення нормальної господарської діяльності.
За офіційними даними, від Чорнобильської катастрофи в Україні постраждало понад 3,5 мільйона осіб, кожен третій — дитина. Із зони, ураженої радіацією, евакуйовані мешканці 80 населених пунктів (близько 100 тисяч осіб). А до зони безумовного відселення потрапило 92 населені пункти. Територія, з якої здійснено евакуацію населення, віднесена до зони відчуження, складає близько 2598 квадратних кілометрів. Периметр зони відчуження складає 196 квадратних кілометрів, а разом із зоною безумовного відселення становить 377 квадратних кілометрів, що практично дорівнює 8,8 % території України.
Особам, які проживали чи проживають та які працювали або працюють на території зон забруднених територій, законодавством надано особливого статусу.
Особами, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є:
-учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
-потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
Екологічною й політичною подією в Україні, яка поліпшила її міжнародний імідж, стало закриття Чорнобильської АЕС (єдиний працюючий на ЧАЕС третій енергоблок був зупинений 15 грудня 2000 р.). Незважаючи на повне закриття, існує небезпека спонтанних фізичних процесів, які відбуваються в реакторі.
Повний демонтаж Чорнобильського атомного майданчика буде тривати приблизно 15 років, вартість демонтажних робіт оцінюється від 3 до 5 млрд. доларів.
Хай нас усіх надихає і об’єднує віра у те, що Україна подолає наслідки катастрофи, забезпечить своїм громадянам щасливе життя під мирним небом, стане могутньою державою і займе своє почесне місце у спільноті європейських народів!
Юлія ПРИЙМАЧУК,
провідний спеціаліст Ковельського міськрайонного управління юстиції.
Залишити коментар