У волинських школах відлунали "останні дзвоники" – тисячі дітей краю міняють ранці на велосипеди та м'ячі на час літніх канікул. Цьогоріч близько 8 тисяч старшокласників області ступлять на дорослу життєву стезю.
Що чекає нинішнього року на майбутніх абітурієнтів і якими новинками здивують вчителі своїх вихованців після літнього відпочинку, розповів в інтерв'ю начальник обласного управління освіти і науки Олександр ХОМИЧ.
– Найактуальнішим для освітян, батьків школярів і випускників є нагальність ухвали Закону про вищу освіту. До якого із запропонованих нині законопроектів, на Вашу думку, варто дослухатися нардепам?
– Як відомо, нині у парламенті зареєстровано три законопроекти про вищу освіту. Гадаю, найвдалішим є редакція групи депутатів Григорія Калетніка, Сергія Ківалова та Миколи Сороки. Чому?
По-перше, автори законопроекту – колишні ректори вузів, професори та доктор наук. Тобто, освітяни-професіонали найвищого ґатунку. По-друге, саме їхня редакція передбачає адаптацію Закону в європейському освітянському просторі, відповідає світовим стандартам освіти. Що, безумовно, створює необхідні умови для визнання українських дипломів у світі, академічність і професійність, а також можливість безперервного здобуття освіти.
Іще важливий аргумент: цей законопроект не ламає сформований досі кістяк вищої освіти в Україні. Він розвиває вже напрацьовані позитивні моменти, позаяк, погодьтеся, ми таки маємо серйозний рівень вищої освіти.
Звичайно, вища освіта потребує модернізації, адаптації до сучасних європейських вимірів. Тому нагальність такого Закону про вищу освіту є очевидною… Я поділяю думку міністра освіти і науки Дмитра Табачника, який влучно сказав: немає жодного ідеального законопроекту. Треба брати за основу найліпший, а потім моделювати єдину систему – узгоджений варіант законопроекту з урахуванням кращого з усіх трьох редакцій.
– Нинішнього року на Волині до складання тестів ЗНО зголосилося майже 8 тисяч волинян. Чим різниться кампанія-2013 з попередніми?
– Суттєвих змін у ЗНО-2013 порівняно з минулими роками немає. Є моменти, на яких наголошує міністр освіти і науки: це графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання з найбільш затребуваних предметів – української мови, історії, математики. Вони поставлені не першими, як було колись, а посередині. Це дає можливість основній масі дітей ліпше підготуватися до складання тестів. До всього, їх не посунули під кінець кампанії, бо тоді діти вже втомлюються. Вибрано оптимальний графік проведення іспитів із урахуванням того, що найменш популярні предмети поставлені на початку кампанії.
До речі, на Волині зросла кількість дітей, які обирають математику як предмет ЗНО. Про що це свідчить? Напевно, що та політика, яку проводить Міністерство освіти та науки щодо розширення держзамовлення на професії інженерного спрямування, точних дисциплін, інформаційних технологій, дається взнаки.
Досі, скажімо, на Волині найбільше обирали історію, звісно, попри українську мову та літературу – обов'язковий предмет. Щодо новинок ЗНО-2013, то також варто відзначити вдосконалення змістовної частини цьогорічних тестів. Вони стали зрозумілішими, доступнішими для сприйняття. Однак аж ніяк не легшими. Як на мене, сьогодні це найбільш ефективна система оцінювання.
– Три роки тому волинські старшокласники повністю перейшли на профільне навчання. А торік за такою схемою почали навчати учнів початкових класів. Чи в 2013-му зміниться стандарт профільного навчання?
– Із 1 вересня на новий стандарт переходить базова школа з п'ятого класу, тобто в усіх школах запроваджується вивчення другої іноземної мови. Яку саме мову викладатимуть – вибирає сама школа.
Окрім цього, Міністерством освіти і науки розроблений новий типовий навчальний план нашої профільної школи. Він буде запроваджуватися теж із 1 вересня. Що хочу зазначити: план дає можливість навчальним закладам враховувати свої матеріально-технічний та кадровий потенціал і визначати профіль навчання.
Система профільного навчання, яка діяла досі, дещо звужувала право закладів – вони були більше регламентовані в кількості годин, виборі напрямку і таке інше. У новому навчальному плані фактично 50 відсотків годин від загальної кількості, які викладаються в 9—10-11-х класах, дається на особистий вибір закладу.
– Іще одне нововведення – з 1 вересня у початкових школах запроваджується урок плавання. Чи є можливості у волинських освітян повноцінно організувати подібне навчання?
– Що таке "урок плавання"? Це, насамперед, піклування про здоров'я і життя дітей разом із фізичним розвитком і здоровим харчуванням. Але мова йде не про підготовку плавців, а про навчання дітей елементарної поведінки на воді.
Просте завдання – навчити дитину азам плавання, щоб уміла триматися на хвилях, не боялася водойми. Коли ж після таких уроків буде бездоганно плавати – то лише плюс, дай Боже, аби так сталося. Але ж сьогодні більшість першокласників узагалі боялася води. А що коли дитя впаде у ставок чи річку?
За українською статистикою, понад 60 відсотків дітей не вміють плавати. На жаль, на Волині ситуація не ліпша, навіть попри те, що живемо в озерному краї. Тому впровадження уроку є актуальним. І нинішнє головне завдання – максимально використати всі можливості для навчання дітей. Бо розуміємо: до 1 вересня не зможемо збудувати в області 16 басейнів, щоб охопити навчанням дітей у районах.
Поки що навчатимемо учнів 1—4-их класів у містах обласного підпорядкування, де є відповідні закриті басейни, а саме: у Луцьку – у КЗ СДЮШОР плавання, КЗ ДЮСШ №1, ЗОШ №20, гімназії №21 та НВК №26, у Володимирі-Волинському – у ЗОШ №5, міському басейні, загальноосвітній спеціальній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів "ЦОСПП", у Ковелі – у ЗОШ №10, ЗОШ №13, КЗ ДЮСШ імені Є. Кондратовича, у Нововолинську – у ЗОШ №6.
А що буде з дітьми із районів? Наголошую: потрібно скористатися нагодою і під час літнього оздоровлення школярів у дитячих таборах учити дітей елементарним навикам поводження на воді.
– Нинішнього року на Волині вперше практикуватимуть інтерактивне навчання школярів. Які переваги такого навчання і чи буде воно постійним?
– Мова йде про два інтерактивні комплекси, які волиняни отримали за національною програмою "Відкритий світ". Поки що з 1 вересня експериментально навчатимемо семикласників Ковельської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 та Луцької школи-гімназії №21 імені Михайла Кравчука.
Що дають подібні класи? Якісні знання дітям, посилену підготовку до навчання у вишах, врешті – бажання і стимул самостійно розвиватися за допомогою найсучасніших технологій. Адже комплекси – це інтерактивні дошки, активатори поверхні, планшети, ноутбуки. Це — крок у майбутнє.
Хоча варто наголосити, що навряд чи ми повністю відмовимося від класичних підручників. Бо є свої плюси-мінуси – то окрема розмова. Однак більшість часу учні інтерактивних класів користуватимуться електронними продуктами. За відповідного фінансування цю справу будемо розширювати.
Розмову вів Олексій МИКИТЮК.
Залишити коментар