Як боротися із шкідниками капусти?Комплекс шкідників капусти характеризується великим видовим різноманіттям (понад 200 видів). Капуста, більше ніж інші культури, пошкоджується фітофагами від сходів і до збирання урожаю. Посадкам капусти наносять відчутної шкоди 10 видів основних шкідників. Фітофаги розвиваються в широкому діапазоні температур і відносної вологості повітря, але за сприятливих умов чисельність шкідників різко зростає і значно перевищує економічні пороги шкідливості.
Велику загрозу капусті становлять капустяний і ріпаковий білани, капустяна міль, капустяна совка та інші.
Капустяний білан – метелик кремувато-білий, передні крила з чорною вершинною плямою. Крім того, у самок на передніх крилах є дві чорні плями. Розмах крил 50-60 мм. Яйця яскраво жовті, пляшкоподібні, з подовженими реберцями, добре помітні на листках хрестоцвітих. Плідність однієї самки 250-300 яєць. Гусениці білана сіро-зелені з поперечними рядами темно-бурих цяток і плям, жовтими бічними смужкамиі волосками на тілі. Довжина дорослих гусениць – близько 40 мм.
Молоді гусениці спочатку тримаються разом і живляться м'якушем листків, вигризаючи його знизу, не зачіпаючи верхньої шкірки. Дорослі гусениці живуть невеликими групами (по 2-8) і обгризають листки з країв, залишаючи непошкодженими лише товсті жилки. Кілька дорослих гусениць за 2-3 дні можуть знищити всю головку капусти. Найбільш численні й найшкідливіші гусениці другого і третього поколінь (липень-серпень).
Нерідко пошкоджена капуста гине, не встигнувши навіть зав'язати головку.
Ріпаковий білан схожий на білана капустяного, відрізняється від нього лише меншим розміром – розмах крил 35-40 мм. Яйця видовжені, яскраво- жовтого кольору з подовженими реберцями. Гусениці білана зелені з жовтою смужкою, розміщеною вздовж спини, завдовжки 20-24 мм.
Капустяна міль – один з найнебезпечніших шкідників капусти у фазі зав'язування головки. Це невеликий (14-18 мм) бурувато-коричневий метелик з вузькими крилами. Яйця дрібні, жовтувато-білі, овально сплющені. Одна самка може відкласти 70-165 яєць. Гусениці веретеноподібні, дуже рухливі, молодших віків – жовтуваті, а дорослі – зелені, завдовжки близько 12 мм. Вони виїдають м'якуш листка, не зачіпаючи шкірки з верхнього боку. Внаслідок цього утворюються численні напівпрозорі округлі віконця. Пошкоджені листки жовкнуть і потім засихають, часто пошкоджують поверхневу бруньку капусти.
Критичним періодом є пошкодження листків у фазі ущільнення головки, хоча живлення гусениць у цей період не викликає загибелі рослин, але значно погіршує якість продукції. У роки масового розмноження шкідника недобір урожаю капусти досягає 30-50%.
Важливу роль в обмеженні чисельності молі відіграють ентомофаги, яких налічується понад 40 видів. Основними видами є нітобія, діадромус.
Капустяна совка-метелик – сірувато-коричневого кольору, розмах крил 50 мм. Яйця напівкулясті з радіальноребристою поверхнею, спочатку білуваті, пізніше – синювато-сірі. Молоді гусениці совки зеленого кольору, живуть групами і вигризають м'якуш листка, на якому відродились. Гусениці старших віків зеленувато-або буро-коричневі, іноді оксамитово чорні, живуть поодиноко й вигризають у листках великі дірки. Після зав'язування головок вони вгризаються всередину і прогризають ходи, забруднюючи їх екскрементами. Пошкоджені головки загнивають і стають непридатними для зберігання.
Багатоїдні гусениці капустяної совки пошкоджують також горох, цукровий буряк, картоплю, кукурудзу. Самки відкладають від 600 до 2700 яєць, тривалість життя – 2-3 тижні. Гусениця розвивається 24-50 днів в залежності від температури, вологості повітря та грунту.
Щоб не допустити пошкодження рослин, необхідно щоденно проводити обстеження культури і при досягненні порогової чисельності шкідників (капустяної совки – 5 гусениць на рослину при 5% заселенні рослин, ріпакового та капустяного біланів – 3-5 гусениць на рослину або 25% пошкоджених листків при 10% заселенні рослин, капустяної молі – 5-8 гусениць на рослину при 10% заселенні рослин) слід провести обробіток одним із інтексицидів: блискавка 1,0- 1,5 на 3-5л. води; альтекс 100, к.е. 0,1-0,15 л/га; воліам Олексі 300, к.с. 0,3-0,4 л/га; децис ф- люкс, к.е. 0,3 л/га; дімілін, з.п. 0,08-0,12 кг/га; енжіо, к.с. 1,8 мл. на 5 л води, золон, к.е. 1,6-2,0 л/га; матч, к.е. 0,4 л/га; номолт к.е. 0,3 л/га; сумі-альфа к.е. 0,2 л/га; том, к.е. 0,1-0,15 л/га; фастак, к.е. 0,1-0,15 л/га; фокс, к.е. 0,15 л/га; ф'юрі, к.е. 0,1-0,15 л/га; інші. З біопрепаратів застосовують лепідоцид 2-3 л/га; бітоксібацилін 4-5 гр. на 1л води.
Наталія СВИЩ,
провідний спеціаліст відділу методологічного прогнозування – державний інспектор Державної фітосанітарної інспекції Волинської області.
Залишити коментар