Творчість наших читачівЗаколисує осінь духмяна,
Ліс нашіптує казку жадану,
Вічно юна сопілка дивує –
Переливи з намиста дарує.
Пробудилась зірниця досвітня –
Усміхнулась з любов'ю привітно.
Ранок ніжиться в барвах заграви,
В росах срібних купаються трави.
Тиша лине у променях-мріях,
Днем милується, сяє надія.
Не згасає чарівна мелодія,
Як феєрія – кохання симфонія…
Лунає пісня "лісова" –
Сопілка тулиться до серця.
Яка чудова і прекрасна гра –
Співає ліс, виблискує озерце!
Неначе Леся в Мавку зодяглась –
Косу з вінком в імлі розповила,
Любов подарувала, як у сні,
У променях досвітньої зорі.
Іван ЯРОШИК.
Фотоетюд Мирослава ДАНИЛЮКА.
Мій онученько Захарчик
Невеличкий ще – із пальчик.
Зате любить працювати
На городі біля хати.
Ціле літо помагав:
Носив воду, поливав.
Тож городина вродила –
Прикладалась внука сила.
Мій Захарчик не лінивий,
Хлопець він – трудолюбивий.
Хоч маленький ще – з мізинець,
Але справжній українець.
Бабуся Галина ОЛІФЕРЧУК.
смт Люблинець.
Залишити коментар