Свято з гімназійною родиноюСвято Першого дзвоника в Ковельській міській гімназії (на знімку) зворушило моє серце. Від початку і до кінця все відбувалося в чіткому ритмі і з великим внутрішнім змістом. А той внутрішній зміст заключався, найперше, в доведенні до усіх присутніх, що навчальний заклад нового типу не просто школа, а єдина гімназійна сім'я.
Згадайте, як новонароджену дитину вводять в сім'ю: їй найбільше уваги, і колискова, і ніжність. Така ж атмосфера відчувалася в гімназії. Першокласникам-гімназистам – найкращі слова, подарунки від старшокласників, максимум уваги.
Батьки мого онука Тарасика розчулені, бо його перша вчителька кілька разів телефонувала і розпитувала про здоров'я, про готовність до нового навчального року, турбувалась, як про свого рідного.
Зізнаюсь: дивлюсь на розвиток суспільства, громади і визнаю їх тоді, коли над всіма глобальними процесами панує любов, добрі вчинки і благодійність. Зрештою, це не нові житейські цінності. В гімназії я бачу інше – ця любов не є християнським лібералізмом, який заколихує людину аурою спокою. Тут намагаються з кожної дитини сформувати особистість. Причому, особистість гармонійну. Тобто, предметний математичний клас (для прикладу) формує не просто математиків, учні мають не відставати й з англійської мови, співати, займатися спортом, при цьому не упускаючи моральні аспекти виховання.
Педагоги, майстри високого класу, намагаються вдихнути в маленьку особистість дух і віру. Тарасик не повинен думати, що щастя в житті, – коли без поту і праці він, як Івасик-Телесик, летітиме в країну Ельдорадо на крилах гусей-лебедів, а має знати, що летіти мусить на своїх крилах і ту країну-Україну має будувати сам, і саме він.
У нашому рідному Ковелі чудові школи. Але, попри все, гімназія має бути елітним закладом і стояти на сходинку вище. Такий закон розвитку: на когось потрібно рівнятись і звідкись черпати найкраще.
Знову ж таки про позитив – гімназійна родина хоче бути кращою в Україні! Гімназисти, котрі беруть участь в олімпіадах і конкурсах, мають усі (!) займати призові місця. Гімназія має достатньо розвинуту інформаційну мережу на основі комп'ютеризації. Але тут цього мало. У 2013 році став виходити інформаційний тижневик "Гімназист", який за усіма показниками не поступається тому, який випускає наш Східно-європейський національний університет.
Тож вважаю, що доречним було б, аби управління освіти міста і, звичайно ж, влада склали перспективну Програму розвитку гімназії як висококласного з найсучаснішими інноваційними освітянськими технологіями навчального закладу.
А поки свято в повному розпалі. Лунають пісні, марші і той знаменитий чудодійний дзвінок, який сповіщає, що час заходити у класи.
– Я скучив за школою, – декламує хтось із учнів. Всі усміхаються, бо і батьки, і вчителі – всі чекають першого уроку і того шумливого акорду, який зворушує серця на перервах в коридорах гімназії.
Молодші, а потім старші гімназисти ідуть у свої класи першими. Ідуть у їхній другий дім, де їх чекають другі мами. Я теж поспішаю за ними. Гімназія виблискує своєю внутрішньою і зовнішньою красою.
– Хай щастить Вам, Олено Іванівно Вальчук, і всьому гімназійному колективу!
Новий старт в Країну знань розпочався.
І вкотре не заспокоююсь і пишу майже ліричні настанови гімназистам.
Підіймайся по сходинках! Ти – гімназист!
Пізнавай і навчайся, в тебе виростуть
крила.
Лиш в того до життя появляється хист,
Хто затямив собі, що знання – це є сила.
Ти поставив мету – не спиняйсь ні на
мить.
Шлях людський нелегкий, та святиться
надія.
Лише той, хто не тліє, а серцем горить,
Підкорити вершину високу зуміє.
Є друзі, є мама, учитель і Бог.
Ти не зрадь їх ніколи й нікого.
Друг – розрада тобі, мама – лікар тривог,
Учитель – наставник, а Бог – це твоя
перемога.
Пам'ятай, що цей світ на любові стоїть.
Так його сотворив Бог Всесущий.
У діяннях добра віднайди щастя мить,
Знай: Любов і Добро на землі невмирущі.
З оптимізмом в душі, у єдинім строю
Крокує планетою гімназійна родина.
В добру путь, гімназист! Дух гартуй у бою.
Благословенний цей старт, бо політ –
Це майбутня твоя Україна.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар